Тамарченко Давид Овсійович

дослідник

Давид Овсійович Тамарченко (16 березня 1907, Старий Крим — 10 січня 1959, Ленінград) — радянський літературний критик, літературознавець і теоретик літератури, доктор філологічних наук.

Тамарченко Давид Овсійович
Народився3 (16) березня 1907 або 16 березня 1907(1907-03-16)[1]
Феодосія, Таврійська губернія, Російська імперія
Помер10 грудня 1959(1959-12-10) (52 роки) або 11 грудня 1959(1959-12-11)[1] (52 роки)
Ленінград, РРФСР, СРСР
Діяльністьфілолог, літературний критик
Відомі учніФогель Зіновій Володимирович

Закінчив в 1930 році Державну Академію мистецтвознавства в Ленінграді. Вивчав військову прозу, прозу К. О. Федіна. Брав участь в дискусіях 1930-х років в Ленінграді, займаючи позиції, близькі тодішньому офіціозу, з яких критикував переверзевців, марристів, рапповців, Г. Горбачова та ін. Викладав у Ленінграді, Кірові.

Після війни викладав в Києві, потім у Ленінграді. Досліджував творчість Т. Г. Шевченка, російських класиків XIX століття, спірні питання, пов'язані з вивченням «Євгенія Онєгіна» О. С. Пушкіна, «Героя нашого часу» М. Ю. Лермонтова і «Мертвих душ» М. В. Гоголя. Формулюючи свій погляд на проблематику і жанрову природу цих романів, висвітлював риси їх своєрідності в порівнянні з попереднім і сучасним їм закордонним романом.

У 1930-х роках жив на Васильєвському острові.

Джерела

ред.
  • Тамарченко, Давид Евсеевич[недоступне посилання](рос.)

Посилання

ред.
  1. а б в Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова