Вікіпедія

Талько Ігор Йосипович

Ігор Йосипович Талько (нар. 29 вересня 1959) — радянський, український та російський футболіст, захисник, півзахисник, нападник. Російський тренер.

Ф
Ігор Талько
Особисті дані
Повне ім'я Ігор Йосипович
Талько
Народження 29 вересня 1959(1959-09-29) (64 роки)
Зріст 175 см
Вага 70 кг
Громадянство СРСР СРСР
Росія Росія
Україна Україна
Позиція захисник, півзахисник, нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1977 СРСР «Спартак» (Ж) 9 (1)
1980—1983 СРСР «Спартак» (Ж) 164 (29)
1984—1988 СРСР «Металіст» (Х) 106 (11)
1988 СРСР «Маяк» (Х) 18 (6)
1988 СРСР «Металург» (З) 22 (2)
1989—1991 СРСР «Полісся» (Ж) 149 (19)
1992 Україна «Хімік» (Ж) 26 (5)
1992—1994 Україна «Темп» (Ш) 40 (2)
1994 Україна «Хімік» (Ж) 12 (0)
1994 Росія «Чкаловець» (Н) 14 (1)
1995 Росія «Сахалін» (Х) 28 (0)
1997 Росія «Чкаловець» (Н) 33 (8)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2001
2016 — т. ч. 		Росія «Чкаловець-Новосибірськ»
Росія «Фламінго» (Новосибірськ)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Талько.

Кар'єра гравця ред.

Ігор Талько народився 29 вересня 1959 року. Футбольну кар'єру розпочав у 1977 році в житомирському «Спартаку», який на той час виступав у Другій лізі чемпіонату СРСР. Зіграв 9 матчів та відзначився 1 голом. У 1978—1979 роках проходив військову службу. У 1980 році повернувся до «Спартака», кольори якого захищав до 1983 року. За цей час у другій лізі СРСР зіграв 164 матчі та відзначився 29-ма голами.

У 1984 році перейшов до представника Вищої ліги чемпіонату СРСР, харківського «Металіста». У складі «Металіста» дебютував 22 лютого 1984 року в переможному (2:0) домашньому матчі 1/16 фіналу кубку СРСР. Ігор вийшов на поле на 75-й хвилині, замінивши Володимира Лінке[1]. Дебютний матч у Вищій лізі чемпіонату СРСР зіграв 22 березня 1984 року (3-й тур, нічия 0:0) проти вільнюського «Жальгіріса». Талько вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[2]. Дебютним голом у футболці «металістів» відзначився 3 травня 1984 року на 24-й хвилині програного (2:3) домашнього поєдинку 8-го туру вищої ліги чемпіонату СРСР проти донецького «Шахтаря». Ігор вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[3]. У футболці харківського клубу в чемпіонатах СРСР зіграв 106 матчів та відзначився 11-ма голами, у кубку СРСР — 7 поєдинків. У 1988 році втратив своє місце в основі «Металіста» (зіграв усього 2 матчі у Вищій лізі), тому перейшов до іншого харківського клубу, «Маяка» (18 матчів, 6 голів), який виступав у другій радянській лізі. Того ж року перейшов до складу першолігового запорізького «Металурга» (22 матчі, 2 голи). У 1989 році повернувся до Житомира та почав виступати в складі місцевого «Полісся». У футболці житомирян у другій та другій нижчій лізі чемпіонату СРСР відіграв 149 матчів (19 голів). Після розпаду СРСР залишився в «Хіміку» (тепер під цією назвою виступала житомирська команда), який стартував у першій лізі чемпіонату України. Дебютував в українських футбольних змаганнях 16 лютого 1992 року, в переможному (2:1) виїзному поєдинку 1/32 фіналу кубку України проти нікопольського «Металурга». Талько вийшов у стартовому складі та відіграв увесь матч[4]. У першій лізі дебютував 17 березня 1992 року у програному (1:4) виїзному поєдинку 2-го туру підгрупи 1 проти дрогобицької «Галичини», при цьому єдиним голом у складі «Полісся» відзначився на 42-й хвилині саме капітан команди, Ігор Талько, цей гол став для Ігоря дебютним в українських футбольних змаганнях (цей поєдинок Талько відіграв «від свистка — до свистка»)[5]. Того сезону Талько в першій лізі зіграв 26 матчів (5 голів), ще 4 поєдинки провів у кубку України.

У 1992 році перейшов до шепетівського «Темпу», який на той час також виступав у першій лізі. Дебютував у футболці шепетівського клубу 1 серпня 1992 року в переможному (1:0) виїзному поєдинку 1/64 фіналу кубку України проти ялтинського «Інтуриста». Ігор вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[6]. Дебютним голом у футболці «Темпа» відзначився 7 серпня 1992 року на 63-й хвилині переможного (2:0) виїзного поєдинку 1/32 фіналу кубку України проти севастопольської «Чайки». Ігор вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[7]. У складі «Темпу» в першій лізі дебютував 11 серпня 1992 року в переможному (3:1) домашньому поєдинку 1-го туру проти чортківського «Кристала»[8]. Дебютним голом у першій лізі відзначився 26 вересня 1992 року на 44-й хвилині переможного (6:0) поєдинку 10-го туру проти стрийської «Скали». Ігор вийшов у стартовому складі та відіграв увесь матч[9]. За підсумками сезону 1992/93 років «Темп» став срібним призером першої ліги та здобув путівку до Вищої ліги, а Ігор у чемпіонаті зіграв 40 матчів та відзначився 2-ма голами (ще 3 матчі та 1 забитий м'яч на його рахунку у кубку України). Сезон 1993/94 років розпочав у «Темпі», але так і не зігравши жодного поєдинку залишив команду.

У 1993 році повертається до Житомира, де підписує контракт з місцевим «Поліссям». У складі житомирського клубу дебютував 24 вересня 1993 року в переможному (2:0) домашньому матчі 9-го туру першої ліги чемпіонату України проти СК «Одеси». Талько вийшов у стартовому складі, а на 81-й хвилині його замінив Ігор Ткачук[10]. Того сезону Ігор зіграв 12 матчів. Також у сезоні 1993/94 років провів 1 поєдинок у футболці клубу «Керамік» (Баранівка).

У 1994 році виїхав до Росії, де підписав контракт з представником другого дивізіону місцевого чемпіонату, клубом «Чкаловець» (Новосибірськ). Дебютував за новосибірський клуб 12 травня 1994 року в нічийному (0:0) виїзному поєдинку 1-го туру другого дивізіону чемпіонату Росії (зона «Сибір») проти новокузнецького «Металурга». У складі «Чкаловця» зіграв у другому дивізіоні зіграв 14 матчів та відзначився 1 голом, ще 2 матчі провів у кубку Росії. У 1995 році перейшов до іншого друголігового російського клубу, «Сахалін» (Холмськ). Того сезону зіграв 28 матчів у чемпіонаті Росії. У 1997 році повернувся до «Чкаловця», у футболці якого зіграв 33 матчі (8 голів) у другому дивізіоні та 1 поєдинок у кубку Росії. У 1999 році відзначився 5-ма голами у футболці «Спартака» (Новосибірськ), який виступав в аматорському чемпіонаті Росії. У 2000 році захищав кольори іншого російського аматорського клубу, «Новосибірськ-Олімпік-2» (Новосибірськ).

Кар'єра тренера ред.

У 2001 році був тренером, а потім і головним тренером клубу «Новосибірськ-Олімпік» (Новосибірськ). З 2016 року очолює клуб «Фламінго» (Новосибірськ).

Досягнення ред.

Примітки ред.

  1. ↑ «Металіст» (Харків) - «Металург» (Запоріжжя). Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 22 червня 2017.
  2. ↑ «Жальгіріс» (Вільнюс) - «Металіст» (Харків). Архів оригіналу за 15 вересня 2019. Процитовано 22 червня 2017.
  3. ↑ «Металіст» (Харків) - «Шахтар» (Донецьк). Архів оригіналу за 15 вересня 2019. Процитовано 22 червня 2017.
  4. ↑ «Металург» (Нікополь) - «Полісся» (Житомир). Архів оригіналу за 12 січня 2018. Процитовано 22 червня 2017.
  5. ↑ «Галичина» (Дрогобич) - «Полісся» (Житомир). Архів оригіналу за 24 липня 2019. Процитовано 22 червня 2017.
  6. ↑ «Інтурист» (Ялта) - «Темп» (Шепетівка)
  7. ↑ «Чайка» (Севастополь) - «Темп» (Шепетівка). Архів оригіналу за 16 лютого 2019. Процитовано 22 червня 2017.
  8. ↑ «Темп» (Шепетівка) - «Кристал» (Чортків). Архів оригіналу за 16 лютого 2019. Процитовано 22 червня 2017.
  9. ↑ «Темп» (Шепетівка) - «Скала» (Стрий)
  10. ↑ «Хімік» (Житомир) - СК «Одеса» (Одеса)

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Талько_Ігор_Йосипович&oldid=38549570