Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Талкотт Парсонс (англ. Talcott Parsons; 13 грудня 1902, Колорадо-Спрінгс — 6 травня 1979, Мюнхен) — американський соціолог, лідер напрямку структурного функціоналізму, один із засновників соціальної антропології та теоретичної соціології.

Талкотт Парсонс
англ. Talcott Parsons
Народився13 грудня 1902(1902-12-13)[1][2][…]
Колорадо-Спрінгз, Колорадо, США[4]
Помер8 травня 1979(1979-05-08)[1][2][…] (76 років)
Мюнхен, Німеччина
ПохованняOld Burying Groundd
Країна США[6]
Діяльністьсоціолог, викладач університету, біолог
Alma materЛондонська школа економіки та політичних наук (1925)[7]
Емгерстський коледж (1924)[8]
Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла (1927)[8]
Галузьсоціологія
ЗакладГарвардський університет
ПосадаPresident of the American Sociological Associationd[9]
Науковий ступіньдокторський ступінь[8]
ВчителіEmil Ledererd[7] і Броніслав Малиновський[7]
Відомі учніДжеффрі Александер
Аспіранти, докторантиГарольд Ґарфінкель
Кліфорд Гірц
Роберт Белла
Jesse R. Pittsd
Morris Zelditchd
Marion J. Levy Jr.d
Jackson Tobyd[10]
Robert F. Balesd[10]
Edward Clifton Devereuxd[10]
Роберт Кінг Мертон[11]
Edward Laumannd[12]
Albert K. Cohend
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук
ПартіяДемократична партія США
БатькоEdward Smith Parsonsd
МатиMary Augusta Parsonsd[13]
ДітиCharles Parsonsd
Нагороди

Біографія

ред.

Освіту отримав у Емгерстському коледжі, Лондонскій школі економіки, Гейдельбергскому університеті. У 1926 захистив дисертацію, присвячену розвитку поняття капіталізм у німецькій соціології (зокрема в працях Макса Вебера та Зомбарта). З 1927 року викладав соціологію та економічну теорію в Гарвардському університеті, де заснував школу теоретичної соціології (Гарвардська соціологічна школа). У 1949 році обирався президентом Американської соціологічної асоціації.

Родина

ред.

Його батько служив у Єльській семінарії і був посвячений у сан конгрегаціоналістської церкви. У день народження Талкотта Едвард Парсонс був викладачем англійської в Колорадському коледжі та віце-президентом цього коледжу. Батька Талкотт Парсонса можна охарактеризувати як ліберала як у теологічних, так і в соціально-політичних питаннях. Водночас без жодного натяку на ортодоксальність, це була родина яка була глибоко занурена у пуританську та кальвіністську традиції. Родина Парсонсів є однією із найдавніших у американській історії, їхні пращури були одними з перших, хто прибув з Англії у першій половині 17 століття.

Навчання

ред.

В Емгерстському коледжі Талкот вивчав біологію та філософію, з початку він тяжів до медичної кар'єри, на яку його надихав старший брат Чарльз Едвард Парсонс. Окрім власних курсів, де він був одним з перших, він також відвідував заняття з філософії з Волтоном Гамільтоном та Кларенс Ейрс, які відомі завдяки ідеям інституціоналізму в економічній теорії. Ще студентом Парсонс написав дві роботи, які привернули увагу до його поглядів, що значно відрізнялися від того, що викладали адепти інституціоналізму: «Теорія людської поведінки в індивідуальному та соціальному аспектах»[14] та «Біхевіористична концепція природи та моралі»[15], зокрема Парсонс відзначав що емпірично технічний та моральний прогрес є структурно незалежними процесами.

У Лондонській школі економіки він працював разом із Річардом Генрі Тоуні, Броніславом Малиновським, потоваришував із Евансом-Прітчардом, Меєр Форт, і досить зблизився з Артуром та Евелін Бернс.

У Гельдерберзькому університеті він отримав науковий ступінь доктора соціології та економіки, в цей час він працював із братом Макса Вебера Альфредом, Карлом Мангеймом, здавав екзамен Карлу Ясперсу[16]. Найбільший вплив на нього мали роботи Макса Вебера, з якими він не зустрічався до того. Саме тоді Парсонс вирішив зробити переклад праць Вебера англійською мовою.

Після року викладання у рідному коледжі Парсонс вступив у Гарвард на посаду викладача у департаменті економіки. Окрім економічних дисциплін Парсонс викладав соціальну етику та соціологію релігії. Саме Талкотт став засновником департаменту соціології.

Розвиток наукових ідей

ред.

Примітки

ред.
  1. а б Encyclopædia Britannica
  2. а б SNAC — 2010.
  3. Nationalencyklopedin — 1999.
  4. Парсонс Толкотт // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. Енциклопедія Брокгауз
  6. LIBRIS — 2018.
  7. а б в г д (unspecified title) — С. 125.
  8. а б в Bell A. Encyclopædia BritannicaEncyclopædia Britannica, Inc., 1768.
  9. https://www.asanet.org/about/governance-and-leadership/council/presidents/talcott-parsons
  10. а б в Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  11. http://www.columbia.edu/cu/univprof/jcole/EmergenceOfAScientificSpeciality.pdf — С. 144–145.
  12. http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/summary?doi=10.1.1.211.8478 — С. 68.
  13. Geni.com — 2006.
  14. Talcott Parsons, «The Theory of Human Behavior in its Individual and Social Aspects» The American Sociologist Vol.27.no.4. Winter 1996. pp.13-23.
  15. Talcott Parsons, «A Behavioristic Concept of the Nature of Morals.» The American Sociologist Vol.27.no.4. Winter 1996. pp. 24-37.
  16. Alexander Stingl, The biological Vernacular from Kant to James, Weber, and Parsons. Lampeter: Mellen Press, 2009.

Література

ред.

Посилання

ред.