Толкотт Парсонс (англ. Talcott Parsons; 13 грудня 1902, Колорадо-Спрінгс — 6 травня 1979, Мюнхен) — американський соціолог, лідер напрямку структурного функціоналізму, один із засновників соціальної антропології та теоретичної соціології.

Талкотт Парсонс
Talcott Parsons 1.jpg
Народився 13 грудня 1902(1902-12-13)[1][2][…]
Колорадо-Спрінгз, Колорадо, США[4]
Помер 8 травня 1979(1979-05-08)[1][2][…] (76 років)
Мюнхен, ФРН
Громадянство
(підданство)
Flag of the United States.svg США[6]
Діяльність соціолог, викладач університету, біолог
Alma mater Лондонська школа економіки та політичних наук, Амгерстський коледжd і Гейдельберзький університет Рупрехта-Карла (1929)
Сфера інтересів історія
Заклад Гарвардський університет
Науковий керівник Edgar Salind
Відомі учні Джеффрі Александер і Роберт Кінг Мертон
Член Американська академія мистецтв і наук
Батько Edward Smith Parsonsd
Нагороди

Wikisource-logo.svg Роботи у Вікіджерелах
Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

БіографіяРедагувати

Освіту отримав у Амхертскому коледжі, Лондонскій школі економіки, Гейдельбергскому університеті. У 1926 захистив дисертацію, присвячену розвитку поняття капіталізм у німецькій соціології (зокрема в працях Макса Вебера та Зомбарта). З 1927 року викладав соціологію та економічну теорію в Гарвардському університеті, де заснував школу теоретичної соціології (Гарвардська соціологічна школа). У 1949 році обирався президентом Американської соціологічної асоціації.

РодинаРедагувати

Його батько служив у Єльській семінарії і був посвячений у сан конгрегаціоналістької церкви. У день народження Толкотта Едвард Парсонс був викладачем англійської в Колорадському коледжі та віце-президентом цього коледжу. Батька Толкотт Парсонса можна охарактеризувати як ліберала як у теологічних, так і в соціально-політичних питаннях. Водночас без жодного натяку на ортодоксальність, це була родина яка була глибоко занурена у пуританську та кальвіністську традиції. Родина Парсонсів є однією із найдавніших у американській історії, їхні пращури були одними з перших, хто прибув з Англії у першій половині 17 століття.

НавчанняРедагувати

В Амхертському коледжі Толкот вивчав біологію та філософію, з початку він тяжів до медичної кар'єри, на яку його надихав старший брат Чарльз Едвард Парсонс. Окрім власних курсів, де він був одним з перших, він також відвідував заняття з філософії з Волтоном Гамільтоном та Кларенс Ейрс, які відомі завдяки ідеям інституціоналізму в економічній теорії. Ще студентом Парсонс написав дві роботи, які привернули увагу до його поглядів, що значно відрізнялися від того, що викладали адепти інституціоналізму: «Теорія людської поведінки в індивідуальному та соціальному аспектах»[7] та «Біхевіористична концепція природи та моралі»[8], зокрема Парсонс відзначав що емпірично технічний та моральний прогрес є структурно незалежними процесами.

У Лондонській школі економіки він працював разом із Річардом Генрі Тоуні, Броніславом Малиновським, потоваришував із Евансом-Прітчардом, Меєр Форт, і досить зблизився з Артуром та Евелін Бернс.

У Гельдерберзькому університеті він отримав науковий ступінь доктора соціології та економіки, в цей час він працював із братом Макса Вебера Альфредом, Карлом Мангеймом, здавав екзамен Карлу Ясперсу[9]. Найбільший вплив на нього мали роботи Макса Вебера, з якими він не зустрічався до того. Саме тоді Парсонс вирішив зробити переклад праць Вебера англійською мовою.

Після року викладання у рідному коледжі Парсонс вступив у Гарвард на посаду викладача у департаменті економіки. Окрім економічних дисциплін Парсонс викладав соціальну етику та соціологію релігії. Саме Талкотт став засновником департаменту соціології.

Розвиток наукових ідейРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Encyclopædia Britannica
  2. а б SNAC — 2010.
  3. Nationalencyklopedin — 1999.
  4. Парсонс Толкотт // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. Енциклопедія Брокгауз
  6. LIBRIS — 2018.
  7. Talcott Parsons, «The Theory of Human Behavior in its Individual and Social Aspects» The American Sociologist Vol.27.no.4. Winter 1996. pp.13-23.
  8. Talcott Parsons, «A Behavioristic Concept of the Nature of Morals.» The American Sociologist Vol.27.no.4. Winter 1996. pp. 24-37.
  9. Alexander Stingl, The biological Vernacular from Kant to James, Weber, and Parsons. Lampeter: Mellen Press, 2009.

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати