Тайфунник макаулійський
| Тайфунник макаулійський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pterodroma cervicalis (Salvin, 1891) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Oestrelata cervicalis | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тайфу́нник макаулійський[2] (Pterodroma cervicalis) — вид буревісникоподібних птахів родини буревісникових (Procellariidae)[3]. Мешкає в Тихому океані.
Опис
ред.
.jpg)
Макаулійський тайфунник — великий морський птах, середня довжина якого становить 43 см, розмах крил 95-105 см, вага 380-545 г. Верхня частина голови і обличчя навколо очей у нього чорнуваті, лоб, обличчя, решта голови і шия білі. Верхня частина тіла сіра, на крилах зверху є чорна М-подібна пляма. Нижня частина тіла переважно біла, на верхній частині грудей темний "напівкомір". Нижня сторона крил біла з чорними краями і кінчиками, від згину крила до його центра ідуть темні смуги.
Поширення і екологія
ред.Макаулійські тайфунники гніздяться переважно на острові Маколі[en] в архіпелазі Кермандек, а також на острові Філіп[en] поблизу острова Норфолк[4]. Раніше вони також гніздилися на острові Руаль в архіпелазі Кермандек. Під час негніздового періоду вони широко зустрічаються в тропічних і субтропічних водах Тихого океану, зокрема спостерігалися на Гавайських островах.
Макаулійські тайфунники ведуть пелагічний спосіб життя, рідко наближуються до суходолу, за винятком гніздування. Вони живляться кальмарами, рибою і ракоподібними. Гніздяться серед трави і заростей папороті, на острові Філіп серед валунів і в тріщинах серед скель.
Збереження
ред.МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, загальна популяція макаулійських тайфунників становить приблизно 150 тисяч птахів. Їм загрожує хижацтво з боку інтродукованих хижих ссавців, зокрема кішок і щурів.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Pterodroma cervicalis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 22 вересня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Petrels, albatrosses. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 вересня 2022.
- ↑ Priddel, David; Carlile, Nicholas; Evans, O; Evans, B; McCoy, H (2010). A review of the seabirds of Phillip Island in the Norfolk Island Group. Notornis. 57 (3): 113—127.
Джерела
ред.- Brooke, M. (2004): Albatrosses and Petrels Across the World. Oxford University Press, Oxford, UK. ISBN 0-19-850125-0
- Onley, Derek and Paul Scofield (2007) Albatrosses, Petrels and Shearwaters of the World Helm Field Guides ISBN 978-971-36-4332-9
- Harrison, Peter. Seabirds of the World: A Photographic Guide. Princeton University Press, Princeton, New Jersey, 1987, ISBN 0-691-01551-1
- Marchant S, Higgins PJ (1990) Handbook of Australian, New Zealand & Antarctic birds, Volume 1, Part A: Ratites to Petrels, Vol. Oxford University Press, Melbourne
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |