Відкрити головне меню
Тайський васильок

Тайський васильок, горапха (тай. โหระพา, в'єт. húng quế) — група сортів васильку популярних у Південно-східній Азії. Його смак описують як суміш анісу та локриці. Смак більш стійкий під час термічної обробки.

КласифікаціяРедагувати

Васильок справжній, або васильок духмя́ний (Ocimum basilicum L.) має багато сортів, серед яких тайський васильок (Ocimum basilicum var. thyrsiflora), який у свою чергу поділяється на ряд варіантів. В США наприклад вирощують сотр "Сіамська королева". Тайський васильок також називають анісовим або локричним васильком через схожість смаків.[1] Також зустрічається назва цинамоновий васильокк, що є дослівним перекладом назви цієї рослини з в'єтнамської мови.

Зазвичай у тайській та в'єтнамській кухні використовують три різних видів васильку:

  • Тайський васильок, горапха (тай. โหระพา) - широко використовується в Південно-східній Азії та на Заході для приготування азійських страв.
  • Священий васильок (Ocimum tenuiflorum) чи капхрао (тай. กะเพรา) - має більш гострий смак з присмаком гвоздики. Вважають. що цей вид васильку смакує тайцям найбільше. Також популярний в Індії під назвою туласі.
  • Лимонний васильок (Ocimum × africanum) чи маенглак (тай. แมงลัก) - гібрид, що має лимонний присмак.

БудоваРедагувати

Має маленькі тонкі листки, пурпурове квадратної форми стебло до 45 см та рожево-пурпурові квіти. Рослина багаторічна, проте вирощується як однорічник.

ВикористанняРедагувати

Популярна присмака до страв тайської, лаоської, в'єтнамської та кхмерської кухні. Використовується у тайському каррі каенг, п'яній локшині, страв з м'яса, салатів тощо. Подається разом з в'єтнамськими стравами Бан сєо та Бун бо Хвей.

ПриміткиРедагувати

  1. Loha-Unchit, Kasma (1995). "Garden Herbs". It Rains Fishes: Legends, Traditions and the Joys of Thai Cooking. Pomegranate Artbooks. ISBN 0876543565. OCLC 31865230

ДжерелаРедагувати