Координати: 50°11′11″ пн. ш. 18°38′10″ сх. д. / 50.18639° пн. ш. 18.63611° сх. д. / 50.18639; 18.63611{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку

ТЕЦ Кнурув
50°11′11″ пн. ш. 18°38′09″ сх. д. / 50.18638900002777348° пн. ш. 18.636111000027778317° сх. д. / 50.18638900002777348; 18.636111000027778317Координати: 50°11′11″ пн. ш. 18°38′09″ сх. д. / 50.18638900002777348° пн. ш. 18.636111000027778317° сх. д. / 50.18638900002777348; 18.636111000027778317
Країна  Республіка Польща
Розташування Польща Польща, Кнурув
Введення в експлуатацію 1969
Вид палива вугілля
Енергоблоки 1х7,5 + 1х8
Котельні агрегати парові, 1 Humboldt OPG-36 + 1 Pauker OPG-36 + 1 OR-32N
Турбіни парові, 1 Ljungstrom + 1 Siemens EK 48/8/14,5
Електрогенератори 1 Stal DM 60 B 1515 + 1 VEB Goerlitzen Maschinenbaun
Встановлена електрична
потужність
15,5
Річне виробництво електроенергії,
млн кВт·год
24 (2012)
Материнська компанія SFW ENERGIA Sp. z o. o.
ідентифікатори і посилання
ТЕЦ Кнурув. Карта розташування: Польща
ТЕЦ Кнурув
ТЕЦ Кнурув
Мапа

ТЕЦ Кнурув — теплоелектроцентраль на півдні Польщі, за два з половиною десятки кілометрів на південний захід від Катовиць.

Ще у 1900-х роках поблизу Кнурува спорудили шахту Кнурув (наразі Кнурув-Щигловіце), для забезпечення потреб якої у 1969-му запустили власний енергетичний майданчик[1].

Станом на 2007 рік тут працювало три парові котли типу OPG-36, один з яких виготовила ще у 1928-му компанія Humboldt, а два в 1942—1943 роках австрійська Pauker. Вони працювали на вугіллі, проте також могли використовувати певні обсяги біомаси та біогазу. Котли живили два турбогарегати, один з яких був виготовлений у Швеції та мав турбіну Ljungstrom потужністю 7,5 МВт і генератор Stal DM 60 B 1515, тоді як інший складався із турбіни Siemens EK 48/8/14,5 потужністю 8 МВт та генератора VEB Goerlitzen Maschinenbaun.

Станом на 2019 рік на станції також використовували три парові котли, про один з них відносився до типу OR-32N (а ще по одному — до вже згаданих раніше Humboldt та Pauker). Крім того, працювали два вугільні водогрійні котли типу WR-12.

Для видалення продуктів згоряння споруджений димар висотою 129 метрів[2].

Починаючи з 1995-го, ТЕЦ діє відокремлено від шахти[3].

Примітки ред.

  1. Zakłady – Megawat (pl-PL) . Процитовано 20 травня 2020.
  2. Decizja 2007.
  3. Historia – Megawat (pl-PL) . Процитовано 20 травня 2020.