ТЕЦ Кнурув
Координати: 50°11′11″ пн. ш. 18°38′10″ сх. д. / 50.18639° пн. ш. 18.63611° сх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку
50°11′11″ пн. ш. 18°38′09″ сх. д. / 50.18638900002777348° пн. ш. 18.636111000027778317° сх. д.Координати: 50°11′11″ пн. ш. 18°38′09″ сх. д. / 50.18638900002777348° пн. ш. 18.636111000027778317° сх. д. | ||||
Країна | Республіка Польща | |||
---|---|---|---|---|
Розташування | Польща, Кнурув | |||
Введення в експлуатацію | 1969 | |||
Вид палива | вугілля | |||
Енергоблоки | 1х7,5 + 1х8 | |||
Котельні агрегати | парові, 1 Humboldt OPG-36 + 1 Pauker OPG-36 + 1 OR-32N | |||
Турбіни | парові, 1 Ljungstrom + 1 Siemens EK 48/8/14,5 | |||
Електрогенератори | 1 Stal DM 60 B 1515 + 1 VEB Goerlitzen Maschinenbaun | |||
Встановлена електрична потужність | 15,5 | |||
Річне виробництво електроенергії, млн кВт·год | 24 (2012) | |||
Материнська компанія | SFW ENERGIA Sp. z o. o. | |||
ідентифікатори і посилання | ||||
ТЕЦ Кнурув — теплоелектроцентраль на півдні Польщі, за два з половиною десятки кілометрів на південний захід від Катовиць.
Ще у 1900-х роках поблизу Кнурува спорудили шахту Кнурув (наразі Кнурув-Щигловіце), для забезпечення потреб якої у 1969-му запустили власний енергетичний майданчик[1].
Станом на 2007 рік тут працювало три парові котли типу OPG-36, один з яких виготовила ще у 1928-му компанія Humboldt, а два в 1942—1943 роках австрійська Pauker. Вони працювали на вугіллі, проте також могли використовувати певні обсяги біомаси та біогазу. Котли живили два турбогарегати, один з яких був виготовлений у Швеції та мав турбіну Ljungstrom потужністю 7,5 МВт і генератор Stal DM 60 B 1515, тоді як інший складався із турбіни Siemens EK 48/8/14,5 потужністю 8 МВт та генератора VEB Goerlitzen Maschinenbaun.
Станом на 2019 рік на станції також використовували три парові котли, про один з них відносився до типу OR-32N (а ще по одному — до вже згаданих раніше Humboldt та Pauker). Крім того, працювали два вугільні водогрійні котли типу WR-12.
Для видалення продуктів згоряння споруджений димар висотою 129 метрів[2].
Починаючи з 1995-го, ТЕЦ діє відокремлено від шахти[3].
Примітки
ред.- ↑ Zakłady – Megawat (pl-PL) . Процитовано 20 травня 2020.
- ↑ Decizja 2007.
- ↑ Historia – Megawat (pl-PL) . Процитовано 20 травня 2020.