ТЕЦ Зофювка
Координати: 49°57′52″ пн. ш. 18°37′36″ сх. д. / 49.96444° пн. ш. 18.62667° сх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку
| 49°57′51″ пн. ш. 18°37′36″ сх. д. / 49.96444400002777542° пн. ш. 18.62666700002777986° сх. д.Координати: 49°57′51″ пн. ш. 18°37′36″ сх. д. / 49.96444400002777542° пн. ш. 18.62666700002777986° сх. д. | ||||
| Країна |
 Республіка Польща | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування |
Польща, Ястшембе-Здруй | |||
| Введення в експлуатацію | 1973 – 1974, 2018 | |||
| Вид палива | вугілля, шахтний метан | |||
| Енергоблоки | 1х32 + 1х75 | |||
| Котельні агрегати | парові, 1 Rafako ОР-140 + 1 | |||
| Турбіни | парові, 1 ТС-32 + 1 Siemens | |||
| Встановлена електрична потужність |
113 | |||
| Встановлена теплова потужність |
279 | |||
| Материнська компанія | Tauron Polska Energia | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
  ТЕЦ Зофювка | ||||
 | ||||
ТЕЦ Зофювка – теплоелектроцентраль на півдні Польщі, за чотири десятки кілометрів на південний захід від Катовиць.
З 1969-го у Ястшембе-Здруй діяла вугільна шахта Зофювка, для забезпечення потреб якої в 1971-му змонтували два вугільні водогрійні котли WP-40 потужністю по 47 МВт, постачені рацибузькою компанією Rafako (в 1979-му додали третій котел цього ж типу). А в 1973 – 1974 роках об’єкт перетворили на теплоелектроцентраль, для чого змонтували два парові котла ОР-140 тієї ж компанії та дві турбіни ТС-32 потужністю по 32 МВт, виготовлені на заводі Zamech у Ельблонгу.
В 2018-му на майданчику станції став до ладу новий енергоблок з турбіною Siemens потужністю 75 МВт. Він має котел з циркулюючим киплячим шаром австрійської компанії Andritz, який використовує суміш вугілля, біомаси та шахтного метану, отриманого під час дегазації підземних виробіток. Теплова потужність цього блоку становить 110 МВт.
Також в роботі залишили один котел OP-140 з турбіною ТС-32. Разом з водогрійними котлами – вугільним WP-70 і газовим PWPg-6 – станція забезпечує електричну та теплову потужність у 113 МВт та 279 МВт відповідно.
В 2015-му на станції для видалення продуктів згоряння встановили димар висотою 90 метрів.[1][2][3][4][5][6]
Примітки ред.
- ↑ Elektrociepłownia KWK „ZOFIÓWKA” - RAFAKO - EPC, energetyka, branża ropy i gazu. www.rafako.com.pl. Процитовано 19 травня 2020.
- ↑ PGNiG Termika Energetyka Przemysłowa. www.ptep.pl. Процитовано 19 травня 2020.
- ↑ Energomontaż-Południe SA - Referencje. www.energomontaz.pl (пол.). Процитовано 19 травня 2020.
- ↑ PGNiG Termika Energetyka Przemysłowa. www.ptep.pl. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 19 травня 2020.
- ↑ EC Zofiówka: Nowy blok w połowie 2017 roku. www.rynekinfrastruktury.pl (pl-PL) . Процитовано 19 травня 2020.
- ↑ Polska, Control Engineering. Energoinstal kupił u Siemensa turbozespół do EC Zofiówka | Control Engineering Polska (pl-PL) . Процитовано 19 травня 2020.