Сім східних місій

(Перенаправлено з Сім східний місій)

Misiones Orientales або Східні місії — місії (поселення) засновані священиками Ордену Товариство Ісуса в XVII столітті. Історичне напівдержавне утворення в Південній Америці, в сучасному штаті Ріу-Гранді-ду-Сул, південно-західній частині Бразилії.

The Misiones Orientales

Разом з сучасними провінціями Місьйонес в Аргентині та Місьйонес в Парагваї — Сім східних місій утворилися внаслідок Єзуїтської редукції в період між 1609 та 1756 роками. Існували як майже повністю незалежна територія, що була створена і управлялась Орденом єзуїтів Католицької церкви. Місії були відомі своєю відмовою від рабства та управлінні й порядку заснованому на Біблії.

Від часу заснування 1-ї редукції (поселення) у 1609 році і аж до кінця XVIII століття, держава єзуїтів являла собою подобу соціальної утопії, коли близько 200 єзуїтів управляли в тисячу разів більшою масою індіанців, встановивши особливий режим соціальної справедливості.

Король Іспанії був номінальним правителем цих земель, а в результаті укладання Мадридської угоди 1750 року Східні місії єзуїтів відійшли до Португалії. Сім єзуїтських місій повинні були бути демонтовані й переміщені на іспанський західний бік річки Уругвай. Індіанський народ гуарані, що мешкав на цій території відмовився переселятися, що призвело до війни гуарані, в якій перемогла Португалія та Іспанія, а єзуїти та більшість індіанців були знищені.

Територія повернувся до Іспанії в 1777 році відповідно до Першого Договору в Сан-Ільдефонсо, але остаточно відійшла до Португалії в результаті Бадахоської мирної угоди (1801 р.). Територія стала частиною Бразилії, коли ця країна отримала незалежність від Португалії в 1822 році.

Див. також ред.