Відкрити головне меню

Сібілла Алерамо
Sibilla Aleramo
Nunes Vais, Mario (1856-1932), Sibilla Aleramo (1917).jpg
Псевдо Sibilla Aleramo
Народилася 14 серпня 1876(1876-08-14)
Алессандрія
Померла 13 січня 1960(1960-01-13) (83 роки)
Рим
Поховання Кампо Верано[1]
Громадянство
(підданство)
Flag of Italy.svg Італія[2]
Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Діяльність письменниця
Сфера роботи фемінізм і поезія
Мова творів італійська[3]
Жанр роман
Родичі Adele Faccio[d]
Нагороди

Сібілла Алерамо у Вікісховищі?
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Сібі́лла Алера́мо (псевдонім Ріни Фарро; італ. Sibilla Aleramo; *14 серпня 1876(18760814), Алессандрія — †13 січня 1960, Рим) — італійська письменниця-комуністка.

ЖиттєписРедагувати

Народилася в Алессандрії. У 16 років вона вийшла заміж за чоловіка, який згвалтував її. У 1901 році Алерамо прийняла рішення залишити чоловіка з сином та переїхати в Рим

Автор романів

  • «Жінка» (1907),
  • «Люблю, отже існую» (1927) та ін.,

зб. віршів

  • «Поезії» (1929),
  • «Так — говорю я землі» (1935),
  • «Вечірні вогні» (1956),
  • «Ліси любові» (1957).

Після відвідання Радянського Союзу в 1952 написала поему «Росія — висока країна».

Померла у віці 83 років в Римі після довгої хвороби.

ТвориРедагувати

Українські переклади у книзі: З італійської сучасної поезії. К., 1958.

ЛітератураРедагувати

ПриміткиРедагувати