Сібуян (острів)
Сібуян (англ. Sibuyan Island) — острів, розташований в однойменному морі. Адміністративно належить до провінції Ромблон (регіон Мімаропа, Філіппіни). 23-й за площею острів країни.
Сібуян | |
---|---|
англ. Sibuyan Island | |
Географія | |
12°25′ пн. ш. 122°34′ сх. д. / 12.417° пн. ш. 122.567° сх. д.Координати: 12°25′ пн. ш. 122°34′ сх. д. / 12.417° пн. ш. 122.567° сх. д. | |
Місцерозташування | Філіппінський архіпелаг |
Акваторія | Сібуян (море) |
Площа | 465 км² |
Довжина | 30 км |
Ширина | 20 км |
Найвища точка | 2058 м |
Країна | |
![]() | |
Адм. одиниця | Ромблон |
Населення |
59 274 (2015) |
![]() | |
![]() |
Географія, опис та історіяРедагувати
Острів Сібуян має умовно овальну форму, його розмір 29 на 17 кілометрів, площа 465 км²[1], найвища точка — гора Гуїтінг-Гуїтінг (в перекладі — «Пилкозуба гора»), має у висоту 2058 метрів над рівнем моря[2] (займає 73-тий рядок в списку островів за найвищою точкою). Згідно з оцінкою 2015 року, на острові проживає 59 274 особи, переважно народності сібуянон (ромбломанон). На Сібуяні три поселення: Сан-Фернандо[en] (22 466 осіб за переписом 2010 року), Каджідіокан[en] (21 198) і Магдіванг[en] (13 584).
Центральну частину острова займає природний парк площею 157 км²[3].
Найближчі острови: Ромблон в 12 км на північний захід, Таблас 35 км на захід, Масбате в 61 км на схід.
21 червня 2008 року біля берегів острова затонув паром «Принцеса зірок», в результаті чого понад 800 пасажирів загинули або пропали безвісти[4].
Флора, фауна та екологіяРедагувати
Сібуян цікавий тим, що він завжди був ізольованим від решти світу, ні в яку епоху не був пов'язаним з іншою частиною Філіппінського архіпелагу, тому вчені називають його «Азіатський Галапагос». Третину острова займають незаймані ліси. Згідно з дослідженнями ботаніків, на один гектар лісів острова приходиться 1551 дерево 123 видів, причому 54 з них є ендеміками Сібуяна. Всього на острові описано близько 700 видів судинних рослин. На острові виявлені 131 вид птахів, 10 видів криланових[5].
Вода із всіх річок, струмків і джерел Сібуяна придатна для пиття без додаткової обробки[6], у зв'язку з чим місцеві жителі дуже турбуються про збереження такої сприятливої екологічної обстановки їхнього дому — в 2006 році вони створили природоохоронну організацію Sibuyanons Against Mining[7].
Сібуян на карті провінції Ромблон
Nepenthes sibuyanensis — ендемік Сібуяна
Місцевий житель (манангуете — «збирач кокосового вина») їде по сік кокосового дерева, щоб зробити пальмове вино
ПриміткиРедагувати
- ↑ Сібуян [Архівовано 2019-04-28 у Wayback Machine.] (англ.) на сайті islands.unep.ch
- ↑ Гідеон Ласко.
- ↑ Mount Guiting-Guiting Natural Park (англ.). BirdLife_International.
- ↑ Gesunkene Fähre hatte tonnenweise Gift geladen (нім.) на сайті sueddeutsche.de, 17 травня 2010
- ↑ Остров Сибуян (рос.) на сайті trvlworld.net
- ↑ Марі-Луїза Ольсон, Андерс Кільдегард Кнутсен.
- ↑ Mining in the Philippines. Архів оригіналу за 30 січня 2018. Процитовано 13 грудня 2016.
ПосиланняРедагувати
- Офіційний сайт острова (англ.)