Вікіпедія

Сєрогін Андрій Олександрович

Андрій Олександрович Сєрогін (біл. Андрэй Аляксандравіч Сярогін; нар. 15 серпня 1976, Євпаторія, УРСР) — білоруський футболіст, виступав на позиції нападника.

Ф
Андрій Сєрогін
Особисті дані
Повне ім'я Андрій Олександрович Сєрогін
Народження 15 серпня 1976(1976-08-15) (48 років)
  Євпаторія, УРСР
Зріст 185 см
Вага 80 кг
Громадянство Білорусь Білорусь
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
199?—1994 Білорусь СДЮШОР-5 (Берестя)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1994 Білорусь «Заря» (Язиль) 3 (0)
1995—1996 Білорусь «Будівельник» (Старі Дороги) 34 (7)
1996—1997 Росія «Спартак» (М) 0 (0)
1996 → Білорусь «Німан» 20 (7)
1996 → Білорусь «Німан-2» 1 (0)
1997 → Росія «Тюмень» 4 (0)
1997 → Білорусь «Динамо» (Б) 10 (0)
1998 Україна «Чорноморець» (Од) 10 (0)
1998 Росія «Сатурн» (Р) 1 (0)
1999 Росія «Спартак-Чукотка» 32 (0)
2000 Росія «Кристал» (См) 6 (1)
2001—2002 Білорусь «Динамо» (Мн) 21 (3)
2002—2003 Білорусь «Шахтар» (С) 33 (2)
2004 Казахстан «Восток» 19 (0)
2004 Росія «Орел» 11 (0)
2005 Казахстан «Жетису» 25 (1)
2006 Росія «СКА-Енергія» 8 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Життєпис

ред.

Вихованець СДЮШОР-5 Берестя. Клубну кар'єру починав у «Зорі» (Язили). Далі грав за «Будівельник» (Старі Дороги). У 1997 році перебрався на правах оренди в «Тюмень», належачи московському «Спартаку»[1]. Дебютував за клуб 9 липня того року в виїзному матчі проти «Шинника», вийшовши на заміну Олександру Павленко[2]. У 1998 році перейшов в український «Чорноморець», ставши першим білоруським легіонером в історії клубу[3]. Дебютував у футболці «моряків» 9 березня 1998 року в програному (0:3) виїзному поєдинку 1/8 фіналу кубку України проти охтирського «Нафтовика». Андрій вийшов у стартовому складі та відіграв увесь матч[4]. Єдиним голами в футболці «Чорноморця» відзначився 13 березня 1998 року на 30-й та 33-й хвилинах переможного (5:0) домашнього поєдику матчі-відповіді 1/8 фіналу кубку України проти «Нафтовика». Серогін вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[5]. У Вищій лізі чемпіонату України дебютував 17 березня 1998 року в програному (0:2) виїзному поєдинку 16-о туру проти дніпропетровського «Дніпра». Сергій вийшов у стартовому складі та відіграв увесь матч[6]. За «Чорноморець» у Вищій лізі зіграв 10 матчів, ще 3 поєдинки (2 голи) провів у кубку України. Після чого грав за російські клуби «Сатурн», «Спартак-Чукотка» і смоленський «Кристал». У 2001 повернувся в Білорусь, де грав за мінське «Динамо» і солігорський «Шахтар», вважаючи ці етапи найяскравішими моменти за кар'єру. У 2004 році перейшов у «Восток»[7]. Далі грав за «Орел». У 2005 році виступав за «Жетису». Завершив кар'єру в «СКА-Енергії».

Досягнення

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ РОСІЙСЬКА ДЮЖИНА НА КІПРІ
  2. ↑ Протокол матчу «Шинник» — «Тюмень»
  3. ↑ Футбол. Михайло Сіваков — сьомий білорус в українській історії «Чорноморця»
  4. ↑ «Нафтовик» (Охтирка) - «Чорноморець» (Одеса)
  5. ↑ «Чорноморець» (Одеса) - «Нафтовик» (Охтирка)
  6. ↑ «Дніпро» (Дніпропетровськ) - «Чорноморець» (Одеса)
  7. ↑ АНОНС ТУРУ. Виїзна модель

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сєрогін_Андрій_Олександрович&oldid=23125890