Сямозеро (озеро)

озеро в Росії

Ся́мозеро(карел. Seämärvi, фін. Säämäjärvi) — озеро в південній частині Республіки Карелія.

Сямозеро
карел. Seämärvi
Назва на честь: саами
Сямозеро карел. Seämärvi
Панорама Сямозера між селами Ессойла (лів.,) і Алекка (прав.). Вид з півдня на північний захід
Панорама Сямозера між селами Ессойла (лів.,) і Алекка (прав.). Вид з півдня на північний захід
61°51′ пн. ш. 33°14′ сх. д. / 61.850° пн. ш. 33.233° сх. д. / 61.850; 33.233Координати: 61°51′ пн. ш. 33°14′ сх. д. / 61.850° пн. ш. 33.233° сх. д. / 61.850; 33.233
Розташування
Країна  Росія
Регіон Карелія
Розташування Карелія
Прибережні країни Росія Росія
Геологічні дані
Розміри
Площа поверхні 266  км²
Висота 106 м
Глибина середня 6,7  м
Глибина макс. 24,5  м
Розмір 24,6 × 15,1
Берегова лінія 159,2  км
Об'єм 1,79  км³
Вода
Басейн
Вливаються Аймененегі, Мала Суна, Судак, Ківач, Кудама
Витікають Сяпся
Площа басейну 1580 км²
Країни басейну Росія Росія
Інше
Острови 80
Geonames 485352
Код ДВР Росії 01040100111102000017259
Сямозеро (озеро). Карта розташування: Карелія
Сямозеро (озеро)
Сямозеро (озеро) (Карелія)
Мапа

CMNS: [[commons:Category:Lake Syamozero|Сямозеро
карел. Seämärvi]]
у Вікісховищі

Загальний опис ред.

Площа дзеркала — 266 км², площа водозбірного басейна — 1550 км²[1]. Об'єм води — 1,79 км³[1]. Висота над рівнем моря — 106 м[1]. Більша частина берегової лінії відноситься до Пряжинського району, західний берег озера - до Суоярвського району. Знаходиться в 70 км на захід від Онезького озера і столиці Республіки Карелія, міста Петрозаводська. Сямозеро входить у басейн річки Шуя. Як і більшість озер Карелії, Сямозеро має льодовикове походження, про що говорить велика кількість островів, заток, проток і відносно невелика глибина. Замерзає в жовтні - грудні, скресає в квітні - травні. Форма озера овальна, з багатьма затоками, найбільші з яких — Ессойльська, Курмойльська, Сяргілахта, Кухагуба, Ругагуба, Лахта, Чуйнаволокська губа. На озері 80 островів загальною площею 4,3 км², найбільші з яких Руочинсуарі, Пелдосуарі, Кючинсуарі, Кудамсуарі, Фокенсуарі. Береги переважно низькі, переважно являють собою піщані пляжі або кам'янисті насипи, місцями зустрічається скелястий берег. Схили озерної улоговини у південно-східній частині озера високі (20-35 м), у північно-західній частині низькі (до 10 м).Більше половини площі дна покрито зеленим мулом і глиною, мілководдя піщано-кам'янисте і значна площа його дна покрита озерною рудою.

Населені пункти ред.

По березі озера розташовані населені пункти (за годинниковою стрілкою з півночі): село Руга, селище Кудама, село Лахта, села Чуйнаволок, Сяпся, Чуралахта, Ахпойла, Кяргяля,Сямозеро, Алекка, селище Ессойла, села Угмойла, Ангенлахта, Кішкойла,Курмойла, Інжунаволок,Сяргілахта, Павшойла, Вехкусельга, Чалка. У прибережній смузі знаходиться низка дачних селищ, таборів здоров'я та баз відпочинку. Аж до кінця XIX століття один із островів озера був населений. Основне населення прибережних сіл становили карели-ліввіки, мова спілкування карельська. На сьогодні загальноприйнята мова спілкування на Сямозері — російська[2]. У 1950-х роках діяло пасажирське судноплавство. Біломорсько-Онезьке пароплавство експлуатувало пасажирські мотокатери МК-11 та МК-12, міністерство комунального господарства Карельської АРСР — МК-14 (ПС-52) (порт приписки — пристань Ессойла). На початку 1970-х на берегах озера проводилися зйомки фільму « А зорі тут тихі». У 80-ті роки в селі Руга на березі Сямозера знімався фільм «Холодне літо п'ятдесят третього ...». До кінця 1980-х років діяв рибозбиральний пункт Петрозаводського рибокомбінату — вівся промисел ряпушки, сига і судака самохідними мотоневодниками.

Сямозеро між Ессойла (лів) і Алекка (прав)

Примітки ред.

  1. а б в Озера Карелии : Справочник / под ред. Н. Н. Филатова, В. И. Кухарева. — Петрозаводск: КарНЦ РАН, 2013. — 464 с. — 500 экз. — ISBN 987-5-9274-0450-6.(рос.) (рос.)
  2. Озеро Сямозеро на Сямозеро.ру. syamozero.ru (рос.). Архів оригіналу за 6 вересня 2012. Процитовано 23 червня 2019.

Джерела ред.

  • Анпилогов А. В. Поселения эпохи раннего железа на северном побережье озера Сямозера. — Петрозаводск, 1965 (рос.)
  • Анпилогов А. В. Древняя железоделательная мастерская на северном побережье озера Сямозеро // Новые памятники истории древней Карелии: Археологический сборник. — М. С. 178—184.(рос.)
  • Озёра Карелии / Александров Б. М., Зыцарь Н. А., Новиков П. И., Покровский В. В., Правдин И. Ф. — Петрозаводск: Госиздат Карельской АССР, 1959. — С. 163—182. — 618 с. — 3000 экз.(рос.)
  • Озера Карелии : Справочник / под ред. Н. Н. Филатова, В. И. Кухарева. — Петрозаводск: КарНЦ РАН, 2013. — 464 с. — 500 экз. — ISBN 987-5-9274-0450-6.(рос.)
  • Григорьев С. В., Грицевская Г. Л. Каталог озёр Карелии. — Москва: АН СССР [Ленингр. отделение], 1959. — 239 с.
  • Карелия: энциклопедия: в 3 т. / гл. ред. А. Ф. Титов. Т. 3: Р — Я. — Петрозаводск: ИД «ПетроПресс», 2011. С. 157—384 с.: ил., карт. ISBN 978-5-8430-0127-8 (т. 3)(рос.)
  • Косменко М. Г., 1980 — Многослойное поселение Кудома XI на Сямозере // Новые археологические памятники Карелии и Кольского полуострова. Петрозаводск. С. 95—147 (рос.)

Посилання ред.