Вікіпедія

Сусанна Аматуні

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Аматуні.

Сусанна (Шушанік) Бабкенівна Аматуні (вірм. Սուսաննա (Շուշանիկ) Ամատունի; 28 лютого 1924 — 20 березня 2010) — радянська вірменська музикознавиця, дослідниця творчості Арно Бабаджаняна та Гегуні Чітчян, авторка підручників з музичної літератури, посібників, досліджень, Заслужений вчитель Вірменської РСР, кандидат мистецтвознавства (1988), професорка Єреванської консерваторії (1997).

Сусанна Аматуні
вірм. Սուսաննա (Շուշանիկ) Ամատունի
Народилася28 лютого 1924(1924-02-28)
Єреван, Вірменська РСР, СРСР
Померла20 березня 2010(2010-03-20) (86 років)
Єреван, Вірменія
Країна СРСР
 Вірменія
Діяльністькомпозиторка, музикознавиця
Alma materШирацький державний університетd (1943)
Російська академія музики імені Гнесіних
Галузьмузикознавство
ЗакладЄреванська державна консерваторія імені Комітаса
Науковий ступінькандидат мистецтвознавства
ЧленствоСпілка композиторів СРСР
РідAmatuni familyd
БатькоBabken Amatunid
Нагороди
медаль «Ветеран праці»
CMNS: Сусанна Аматуні у Вікісховищі

Походження й освіта

ред.

Сусанна Аматуні народилася 28 лютого 1924 року в Єревані в родині начальника VI відділення Закавказької залізниці Бабкена Аматуні та вчительки російської мови Єлизавети Герасимівни (Карапетівни) Аматуні. У 1928 році родина переїхала з Єревана до Ленінакана, де батька було призначено начальником VI розділу Закавказької залізниці.[1] Пізніше батько також став членом Центральної виборчої комісії Вірменії. Сюзанна Аматуні відвідувала школу № 51 та музичну школу Нікогайоса Тіграняна в Ленінакані. Сюзанні Аматуні було 13 років, коли її батька Бабкена Аматуні було звинувачено і засуджено в 1937 році під час Великого терору в Радянському Союзі за нібито змову зі своїм однокласником, першим секретарем Комуністичної партії Вірменії, за нібито троцькізм і нібито шпигунство на користь Німеччини та Японії. У її день народження, 28 лютого 1938 року, батька було страчено.[2] Сім'ї довелося покинути зручну квартиру. Відтоді Сузанна жила в погребі з матір'ю, братами та молодшою ​​сестрою. Її мати не змогла влаштуватися на роботу як вдова ворога народу та троцькіста і була двічі заарештована. Попри ці негаразди, Сюзанна Аматуні досягла чудових результатів навчання як у загальноосвітній школі та і в музичній школі Христофор Кара-Мурса.

Під час німецько-радянської війни Сусанна Аматуні в 1941—1943 роках навчалася і закінчила з відзнакою фізико-математичний факультет Ленінаканського педагогічного інституту, а в 1944 році — Ленінаканське музичне училище імені Кара-Мурзи за класом фортепіано. Згодом у 1945—1950 роках Сусанна Аматуні навчалася в Москві, в Інституті імені Гнєсіних на теоретико-композиторському факультеті.

Трудова діяльність

ред.

З 1951 по 1968 роки Сусанна Аматуні викладала музично-теоретичні дисципліни в Єреванській музичній школі імені П. І. Чайковського, а з 1966 по 2010 роки працювала в Єреванській державній консерваторії, де викладала курс методики навчання грі на фортепіано, а також спеціальний курс аналізу музичних творів. З 1990 року — доцент, з 1997 року — професор кафедри теорії музики.

У 1987 році Сусанна Аматуні стала членом Спілки композиторів і музикознавців Вірменії. У 1988 році вона захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства, представивши монографію «Арно Бабаджанян: Інструментальне творчість: Дослідження».

Наукова діяльність

ред.

Сусанна Аматуні — авторка понад 50 наукових статей. Брала участь у наукових конференціях у Москві, Ленінграді, Тбілісі та Єревані. Автор книг «Арно Бабаджанян: Інструментальне творчість: Дослідження»[3], «Життя і творчість Гегуні Чітчян»[4] (Єреван, 2003), підручників «Музична література. Підручник для 6 класу музичної школи», «Музична література. Підручник для 7 класу музичної школи.» (1-е та 2-е видання, низки посібників. Теми досліджень включали аналіз мелодійних і стилістичних особливостей музики Саят-Нови, Комітаса, Арно Бабаджаняна, Анушавана Тер-Гевондяна, Аро Степаняна, Гегуні Чітчян та інших композиторів[1].

Нагороди та звання

ред.

Видані праці

ред.
  1. Аматуни С. Б. Арно Бабаджанян. Инструментальное творчество: Исследование. — Ереван: Советакан грох, 1985. — 204 с., ил., нот. ил.
  2. Аматуни С. Б. Жизнь и творчество Гегуни Читчян: Исследование. — Ереван, 2003.
  3. Голос человеческий: к столетию со дня рождения Валентины Джозефовны Конен (1909—1991): воспоминания, письма, ст. / [С. Б. Аматуни и др.; сост.: З. Б. Карташева, М. А. Сапонов, Е. Л. Фейнберг; отв. ред. М. А. Сапонов]; Моск. гос. консерватория им. П. И. Чайковского, каф. истории зарубеж. музыки. — М.: Московская консерватория, 2011. — 319 с.: [4] л. ил., [1] л. портр.; 24 см. — Авт. указаны в содерж. — Библиогр. в подстроч. примеч. — 300 экз. — ISBN 978-5-89598-245-7.
  4. Аматуни С. Б. «С любовью и радостью» / Музыкальная академия: Ежеквартальный научно-теоретический и критико-публицистический журнал. — 2005. — № 1. — С. 162—164.
  5. Аматуни С. Б. Музыкальная литература. Учебник для 6 класса музыкальной школы (на армянском языке). — Ереван, 1972 (1-е изд.), 2008 (2-е изд.).
  6. Аматуни С. Б. Музыкальная литература. Учебник для 7 класса музыкальной школы (на армянском языке). — Ереван, 1972 (1-е изд.), 2008 (2-е изд.).

Галерея

ред.
  •  
    Сусанна Аматуні, Гегуні Чітчян, Армен Будагян та інші, 2001 рік, Академія Наук Республіки Вірменія. Конференція, присвячена 80-річчю з дня народження Арно Бабаджаняна
  •  
    Сусанна Аматуні

Посилання

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б ВСПОМИНАЯ СУСАННУ АМАТУНИ. www.golosarmenii.am.
  2. ↑ ИСТИННОЕ ЛИЦО ИНЖЕНЕРА БАБКЕНА АМАТУНИ. www.golosarmenii.am.
  3. ↑ Аматуни, Сусанна (23 січня 1985). Арно Бабаджанян: инструментальное творчество : исследование. Изд-во "Советакан грох" — через Google Books.
  4. ↑ Аматуни, Сусанна Бабкеновна. - Жизнь и творчество Гегуни Читчян - Search RSL. search.rsl.ru.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сусанна_Аматуні&oldid=41006343