Суріпиця весняна
Суріпиця весняна, Американський кресс-салат (Barbarea verna) — вид рослин родини капустяні.
| Суріпиця весняна | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Капустоцвіті (Brassicales) |
| Родина: | Капустяні (Brassicaceae) |
| Рід: | Суріпиця (Barbarea) |
| Вид: | Суріпиця весняна (B. verna)
|
| Біноміальна назва | |
| Barbarea verna | |
| Синоніми | |
| |
Будова ред.
Дворічна рослина, що виростає до 30 см. Квіти здатні до самозапліднення. Одна рослина суріпиці дає до 10 000 насінин.
Життєвий цикл ред.
Квітне до пізньої осені. Сходить восени, утворюючи сидячу розетку з яскраво-зелених грубих листків, що зимує під снігом і після розтавання одразу починає буйно рости.
Поширення та середовище існування ред.
Широковідомий бур'ян, що росте в садах і городах. Здатний швидко заглушити культурні рослини й вкрити жовтим цвітом поле.
Практичне використання ред.
Молоді розеткові листки збирають пізньої осені та ранньої весни і вживають як кресс-салат. Можна збирати листки й узимку, з-під снігу. Замерзле листя кладуть для відтаювання в холодну воду. З нього можна готувати пюре для гарнірів. З прокип'яченого та розтертого листя роблять пюре для юшок і приправ.
Свіже листя придатне для чистих салатів і як смакова приправа до різних овочевих страв.
У Монголії, Афганістані, Пакистані, Ірані, Західному Китаї суріпицю здавна культивують. Зачасту її висівають у суміші з льоном або гірчицею. Насіння містить 29-34 % жирної олії і має високі смакові якості. Використовують для консервування, випікання хліба, для приготування здобного тіста. Ще в XIX ст. суріпиця як олійна рослина культивувалася і в Україні, але тепер її як і рижій, витіснив високоврожайний соняшник.[1]
Галерея ред.
-
Молода рослина -
Квіти -
Примітки ред.
- ↑ М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.28