Сурсько-Литовське кладовище (Сурсько-литовський цвинтар) — найбільше кладовище м. Дніпро і шосте за площею в Україні (115 га), одне з 27-ми кладовищ м. Дніпра.

Сурсько-Литовське кладовище
Інформація про цвинтар
48°21′42″ пн. ш. 35°00′06″ сх. д.H G O
Країна  Україна
Розташування Дніпро
Відкрито 1972
Мапа

Сурсько-Литовське кладовище. Карта розташування: Україна
Сурсько-Литовське кладовище
Сурсько-Литовське кладовище
Сурсько-Литовське кладовище (Україна)

Знаходиться на південній околиці м. Дніпро, в кінці пр. Богдана Хмельницького (кол. вул. Героїв Сталінграду).

Назву отримало від села Сурсько-Литовське (яке знаходиться південніше) та Сурсько-Литовського шосе (колишня назва південної частини нинішнього пр. Богдана Хмельницького), біля якого знаходиться.

Відкрито 1972 р., після 1991 р. працює у закритому режимі: дозволені підпоховання до родичів або поховання у виключних випадках, так як вільних ділянок на цвинтарі майже не залишилося.

За майже 50 років тут поховано близько 250 000 осіб.[1]

Довжина центральної алеї становить 700 м, протяжність кладовища від пр. Богдана Хмельницького на схід становить 1,5 км.

На кладовищі серед інших знаходяться поховання відомих дніпропетровців та їх родичів, зокрема Олімпійського чемпіона Сулатана Рахманова (2003), головного тренера та начальника футбольної команди «Дніпро» Володимира Ємця (1987) і Геннадія Жиздика (1991), забудовника Геннадія Аксельрода, архітекторів Олега Петрова (1994), Олександра Дольника (2013), начальника Придніпровської залізниці Анатолія Алімова (2008), диригента Гаррі Логвіна.[2]

Директором станом на 2016—2019 рр. був Ігор Шаін.[1]

Галерея ред.

Відео ред.

Див. також ред.

Примітки ред.