Наддержава чи супердержава — незалежна держава із надвисокою політичною, економічною, культурною і військовою (включно із ядерною зброєю) перевагою над більшістю інших держав (зокрема над іншими великими державами та ядерними державами)[1]. Розрізняються світові та регіональні наддержави.

Держави за впливом на міжнародні відносини:
   Надвеликий
   Великий
   Регіональний
   Локальний

Термінологія ред.

Термін «наддержава» чітко не визначений і може відрізнятися залежно від джерел.[2] Основною характеристикою, що відповідає всім визначенням наддержави є держава, що освоїла сім розмірів державної влади: географія, населення, економіка, ресурси, збройні сили, дипломатія та національна ідентичність.[3]

Термін вперше використаний для опису країн з більшим статусом, ніж у великих держав, приблизно в 1944 р., але отримав особливий сенс у зв'язку з новими геополітичними реаліями після Другої світової війни, тому що Велика Британія, Сполучені Штати і Радянський Союз зарекомендували себе державами, здатними здійснювати великий вплив на світову політику та військове панування. Термін в його нинішньому політичному сенсі придуманий голландсько-американським геостратегом Ніколасом Спайкменом в серії лекцій в 1943 р. про потенційну форму нового післявоєнного світового порядку. Це сформувало основу для книги Географія миру (англ. The Geography of the Peace), в якій йдеться насамперед про неперевершене морське світове панування Британської імперії та Сполучених Штатів, як важливе для миру і процвітання у світі.

Історія ред.

 
Оцінка найбільших економік світу (ВВП) від 1000 до 2003 року.[4]
  • Стародавній світ (до V століття):
Стародавній Єгипет, Ассирія, Перська імперія, Стародавній Китай, Держава Олександра Македонського, Римська імперія
  • Середньовіччя (V–XV століття):
Візантійська імперія, Арабський халіфат, імперія Карла Великого, Танський Китай, Монгольська імперія, імперія Великих Моголів
  • Ранній новий час (XV–XVIII століття)
Османська імперія, Іспанська імперія, Португальська імперія, Британська імперія, Голландія, Російська імперія, Цінський Китай
  • Новий час (XVIII—1-а пол. ХХ століття)
Британська імперія, Наполеонівська Франція, Російська імперія (СРСР), Німецька імперія (Третій Рейх), США, Японська імперія
  • Новітній час (2-а пол. ХХ століття)
США, СРСР

Вважається, що в новітній час у другій половині XX століття були тільки дві наддержави — США і СРСР, які очолювали найпотужніші військово-політичні блоки НАТО і ОВД відповідно і досягли балансу сил за військово-стратегічним паритетом. Спроби в середині століття нацистської Німеччини (Третій Рейх) і мілітаристської Японії (Велика Азійська Сфера Сопроцвітання) стати новими наддержавами в ході Другої Світової війни успіхом не увінчалися.

Після розпаду СРСР з кінця XX століття у світі залишилася тільки одна визнана світова наддержава — США. У той же час, попри те, що США зберегли політико-економіко-військову міць і після радянсько-американської холодної війни і розпаду СРСР, їхній статус як єдиної наддержави часто оспорюється або не вітається багатьма країнами та політиками, які вважають, що на зміну протистоянню і паритетом США і СРСР має прийти не одно- чи двополярний, а багатополярний світ з більш зростаючими ролями потенційних наддержав та регіональних держав і об'єднань. Великою державою, яка фактично наблизилася до статусу наддержави, став Китай, який, однак, підтримує концепцію багатополярного світу.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Superpower definition. Архів оригіналу за 11 червня 2009. Процитовано 7 червня 2019. // Encarta (англ.)
  2. Lonely Superpower or Unapologetic Hyperpower? Analyzing American Power in the post-Cold War Era. Архів оригіналу за 26 травня 2019. Процитовано 5 квітня 2015.
  3. Kennedy, Paul. The Rise and Fall of Great Powers, page 535, New York: Vintage Books, 1987. ISBN 0679-720197
  4. За: Maddison A (2007), Contours of the World Economy I-2030AD, Oxford University Press, ISBN 978-0199227204

Посилання ред.