Султан Хан

**Sultan Han**
Sultan Han
	38°14′52″ пн. ш. 33°32′48″ сх. д. / 38.24790000002777646° пн. ш. 33.54670000002777641° сх. д.Координати: 38°14′52″ пн. ш. 33°32′48″ сх. д. / 38.24790000002777646° пн. ш. 33.54670000002777641° сх. д.
Країна	Туреччина
Розташування	Sultanhanıd
Стиль	сельджуцька архітектура
Частина від	Seljuk Caravanserais on the route from Denizli to Doğubayazıtd
	Sultan Han Sultan Han (Туреччина)
	Sultan Han у Вікісховищі

Султан Хан (Sultan Han) - великий караван-сарай сельджуцької архітектури 13 століття, розташований у місті Султанхані, провінція Аксарай, Туреччина. Це один з трьох монументальних караван-сараїв навколо Аксараю і розташований близько 40 км захід від Аксарая по дорозі до Коньї.

Історія ред.

Укріплена будівля була побудована сирійським архітектором Мухаммадом ібн Кхалван аль-Дімашкі ^[1] (тобто з Дамаска) в 1229 році (датовано по написах), під час правління сельджуків султана Кей-Кубада I (1220-1237), уздовж торгового шляху Узун Йолу (Uzun Yolu, довгий шлях), який веде від Конії до Аксарая і далі в Персію. Після того, як Султан Хан був частково знищений пожежею, його відновив та розширив у 1278 р. губернатор Серацеддін Ахмед Керимеддін бін Ель Хасан під час правління султана Кай-Хосрова III. Монументальний караван-сарай став тоді найбільшим у Туреччині. Це один з найкращих зразків архітектури анатолійських сельджуків.

Опис ред.

Хан має вхід на сході, через піштак, 13- метрову браму, зроблену з мармуру, яка виступає з передньої стіни (шириною 50 м). Загострена арка, що охоплює ворота, прикрашена мукарнами та геометричими візерунками. Ця основна брама веде у відкритий двір розміром 44 х 58 м, який використовувався влітку. Настільки ж прикрашений склепінчастий прохід на протилежному боці відкритого двору, з нішами прикрашеними мукарнами, геометричними візерунками, що веде до критого двору (айвану), який використовувався взимку. Центральний прохід критого залу має склепінчасту стелю з поперечними ребрами, з короткою вежею, закритою куполом над центром склепіння. Купол має окулюс, який забезпечує повітря і світло в зал.

Квадратна кам’яна кіоск-мечеть (köşk mescidi), найдавніший приклад в Туреччині, розташована посеред відкритого подвір’я. Конструкція з чотирьох різьблених склепінчастих склепінних арок підтримують мечеть. Невеликий молитовний зал мечеті містить багато прикрашений мехраб (маркер у напрямку кібли) і освітлений двома вікнами ^[2]. Стайні розміщувалися в аркадах по обидва боки внутрішнього подвір'я.

Галерея ред.

Внутрішній двір караван-сараю Султан Хан
Квадрата кам'яна кіоск-мечеть Султан Хан
Купол в інтер'єрі караван-сараю
Деталь декоративної кам'яної кладки на кіоск-мечеті
Внутрішня ніша та двері
Піштак

Дивись також ред.

Примітки ред.

↑ Kenneth Hayes (2010). The Wooden Hypostyle Mosques of Anatolia: Mosque- and State-Building under Mongol Suzerainty (PDF). Middle East Technical University, Ankara, Turkey. с. 133. Архів оригіналу (PDF) за 27 лютого 2015. Процитовано 27 лютого 2015. 'Alā' al-Dīn Kay Qubād's reign is generally recognized as the height of Seljuk state power.... the new Sultan's architectural agenda... was definitely oriented southward to Syria. Note 23: For example, he employed the Syrian architect Muhammad ibn Khalwan al-Dimashqi to extend the Sultanic mosque in Konya. See Crane, Muslim Patronage in Saljuq Anatolia, 109.
↑ Sultan Han Mosque. Madain Project. Архів оригіналу за 21 травня 2021. Процитовано 9 квітня 2019.

[1] Kenneth Hayes (2010). The Wooden Hypostyle Mosques of Anatolia: Mosque- and State-Building under Mongol Suzerainty (PDF). Middle East Technical University, Ankara, Turkey. с. 133. Архів оригіналу (PDF) за 27 лютого 2015. Процитовано 27 лютого 2015. 'Alā' al-Dīn Kay Qubād's reign is generally recognized as the height of Seljuk state power.... the new Sultan's architectural agenda... was definitely oriented southward to Syria. Note 23: For example, he employed the Syrian architect Muhammad ibn Khalwan al-Dimashqi to extend the Sultanic mosque in Konya. See Crane, Muslim Patronage in Saljuq Anatolia, 109.

[2] Sultan Han Mosque. Madain Project. Архів оригіналу за 21 травня 2021. Процитовано 9 квітня 2019.

[1]

[2]