Острів Суйшьо (рос. Остров Танфильева, яп. 水晶島, すいしょうじま, суйшьо-дзіма) — острів, складова Південної Курильської гряди, один з групи островів Хабомай. Є спірним між Японією та Росією.

Суйшьо
рос. Танфильева, яп. 水晶島
Острів Суйшьо (Танфильева)

Карта
Острів на мапі островів Хабомай
Острів на мапі островів Хабомай
Острів на мапі островів Хабомай
Названий на честь Танфільєв Гаврило Іванович
Географія
43°25′ пн. ш. 145°55′ сх. д. / 43.417° пн. ш. 145.917° сх. д. / 43.417; 145.917Координати: 43°25′ пн. ш. 145°55′ сх. д. / 43.417° пн. ш. 145.917° сх. д. / 43.417; 145.917
Місцерозташування Тихий океан
Акваторія Протока Танфільєва, Радянська протока
Група островів Курильські острови
Площа 12 км² 
Довжина 8,3 км
Ширина 6,4 км
Найвища точка 9 - 18 м
Країна
Японія Японія/Росія Росія[1]
Регіон Префектура Хоккайдо[2]/Сахалінська область[3]
Район м. Немуро[2]/Южно-Курильський район[3]
Населення 0
Суйшьо. Карта розташування: Японія
Суйшьо
Суйшьо
Суйшьо (Японія)
Суйшьо. Карта розташування: Росія
Суйшьо
Суйшьо
Суйшьо (Росія)
Мапа

CMNS: Суйшьо у Вікісховищі

Географія

ред.

Розташований в південно-західній частині групи. Відділений Південно-Курильською від Кунаширу (34,3 км на північний захід) , Радянською від Хоккайдо та Танфільєва протоками від острова Юрі, який 6 км східніше та Акіюрі (6,3 км).

Між островом Суйшьо та п-вом Немуро о. Хоккайдо близько 7 км. Тут посеред Радянської протоки знаходиться острів Кайґара. В ясну погоду з острова Суйшьо добре видно береги о. Хоккайдо, зокрема 96-метрову оглядову вежу Аврора на ньому.

 
Вид з острова Суйшьо (Танфільєва) на мис Носаппу. На "Вежу Аврори" чи "Вежу миру", Хоккайдо, Японія

Площа острова Суйшьо становить, з різних джерел, від 12,42 [4] до 25 км². Найбільша довжина 8,3 км, ширина 6,4 км [5]. Має складну неправильну форму. Поверхня його рівнинна[6], висота над рівнем моря — від 9 до 18 м [7]. Острів покритий трав'яною рослинністю, лісів немає. Натомість є болота [8] та декілька невеликих прісних озер [9].

Острів оточений скелями, рифами та камінням, що, знаходиться від нього на відстані 1 милі [9]

На південному краю острова — мисі Зоркий — встановлений знак Танфільєва, який підсвічується [9].

На острові є бухти Грозна, Танфільєва та Чичеріна. Поруч островок Бочонок

Знак, що освітлюється Болотний, встановлений на мисі Болотний. [9]

Дивись також

ред.

Проблема Північних територій.

Примітки

ред.
  1. Згідно позиції Японії острів є виключно японським та знаходиться в акваторії округу Немуро префектури Хоккайдо. Адже вона вважає о-ви Хабомай своїми. Росія вважає острів своїм, що знаходиться в акваторії Южно-Курильського району Сахалінської області, о-ви Хабомай визнає власними.
  2. а б Згідно позиції Японії
  3. а б Згідно позиції Росії
  4. ГАНЗЕЙ*, А. Н. ИВАНОВ*** Тихоокеанский институт географии ДВО РАН, г. Владивосток Московский государственный университет: Ландшафтное разнообразие Курильских островов [Архівовано 4 листопада 2019 у Wayback Machine.] // География и природные ресурсы. — 2012. — № 2. — С. 87—94. — ISSN 0206-1619.
  5. Пыжьянов Ф.И., Браславец К.М.Остров Кунашир и Малые Курилы. Топонимический словарь. История в названиях на карте Сахалинской области [Архівовано 2012-12-13 у Wayback Machine.] (недоступная ссылка) (1983, 1994). Дата обращения: 22 мая 2013. Архивировано 24 мая 2013 года.
  6. Hoppō Ryōdo Mondai Taisaku Kyōkai. A Border yet unresolved : Japan's northern territories. — Northern Territories Issue Association, 1981. — С. 3. — 114 с.
  7. 水晶島. Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 15 листопада 2021.
  8. Archibald G. W., Pasquier R. F. Proceedings of the 1983 International Crane Workshop. — International Crane Foundation, 1987. — С. 67. — 595 с.
  9. а б в г Гл.1. Малая Курильская гряда [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]/ Лоция Охотского моря. Навигационное описание : [арх. 21 августа 2019]. — Главное управление навигации и океанографии МО СССР, 1984. — 335 с.