Сувальдний замок
Сувальдний замок (англ. lever tumbler lock, рос. сувальдный замок) — замок, таємна частина якого являє собою набір вирізних пластин з фігурними вирізами, які при відкритті замку висуваються виступами на борідці ключа.
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (вересень 2021) |
Будова ред.
У найбільш поширеній конструкції сувальдного замка проріз у вирізній пластині має таку форму, що в початковому положенні вона може вільно рухатися вгору-вниз, але коли борідка ключа входить в зачеплення з зубцем на хвостовику засува, вирізна пластина повинна зайняти певне положення, інакше виступ на хвостовику засува впирається в край прорізу вирізної пластини, не даючи заскочці просуватися далі. Нерідко в ключі для шухлядного замку використовуються відразу дві борідки (такий ключ часто називають «метеликом») — такий захід дозволяє збільшити таємність замка не збільшуючи кількість вирізних пластин, або використовувати «замкнуте кодове вікно», при використанні якого вирізні пластини можуть рухатися при повороті ключа як вгору, так і вниз.
Рівень надійності ред.
Одним з недоліків пластиновисувного замку є великий розмір замкової щілини, в яку нескладно проходять відмикачки різних видів, а також знаряддя для силового злому замків. Однак в сучасних замках існує велика кількість рішень, які ускладнюють роботу зломника: такі, як змінна таємність ключа (понад 5 000 000 сполучень), помилкові пази у вирізних пластинах, відсічна вирізна пластина, жорсткі пружини на вирізних пластинах, розвернення щілини для ключа[1], зміщення свердловини для ключа[2], системи розпізнавання відмичок, захист від висвердлювання із застосуванням броньової сталі, захист від силового злому в вигляді підпружиненого штифта. Навіть в одному з перших сувальдних механізмів роботи англійського майстра Джеремії Чабба, створеному в 1818 році, була вбудована захисна вирізна пластина, що блокує замок при спробі відкрити його за допомогою відмички. Якщо блокування спрацьовувало, господареві потрібно було повернути ключ від замка у зворотну сторону, і тільки потім відчиняти замок, що не тільки ускладнювало роботу зломника, але і дозволяло господареві розпізнати спробу злому.
Циліндровий замок має змінну бляшку, яку можна замінити при втраті ключа. На відміну від нього для зміни ключа в пластиновисувному замкові проводиться його «перепрограмування», яке полягає в перестановці місцями або заміні вирізних пластин. Складніші замки можуть мати спеціальний механізм перепрограмування, який при задіюванні зчитує профіль уставленого в замок ключа, який надалі й буде використовуватися для відкриття замку.
Історія ред.
Винайдено і запатентовано Робертом Берроном у 1778 році в Англії.[3][4]
Примітки ред.
- ↑ Разворот скважины для ключа, видео
- ↑ Смещение скважины для ключа
- ↑ The history of locks. London Locksmiths Ltd. Архів оригіналу за 15 листопада 2011. Процитовано 8 листопада 2011.
- ↑ Bellis, Mary (8 листопада 2011). The History of Locks. About.com Inventors. About.com. Архів оригіналу за 30 травня 2012. Процитовано 8 листопада 2011.
Література ред.
- Хитрой работы искусного бога Гефеста собаки // Наука и жизнь : журнал. — М., 1986. — Вип. 7 (21 квітня). — С. 138 — 140.