Михаїл Стурдза
Михаїл Стурдза (*24 квітня 1794 року, Ясси, Молдовське князівство — †8 травня 1884 рік Париж, Франція) — державний діяч і господар Молдовського князівства з квітня 1834 по червень 1849 року.
| Михаїл Стурдза молд./рум. Mihail Sturdza | |||
 | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1834 — 1849 | |||
| Спадкоємець: | Ґріґоре Александру Ґіка | ||
| Народження: |
24 квітня 1794 Ясси | ||
| Смерть: |
8 вересня 1884 (90 років) Париж | ||
| Поховання: | Stourdza-Kapelled | ||
| Країна: | Румунія | ||
| Рід: | Стурдза (рід) | ||
| Батько: | Q18548236?[1] | ||
| Мати: | Q105622510?[1] | ||
| Шлюб: | Smaragda Sturdzad і noble Elisabeta Rusetd | ||
| Діти: | Grigorie Sturdzad[2][3], Марія Стурдзаd і prince Dimitrie Mihai Sturdza, beizades, marshal of Moldaviad[1] | ||
Біографія ред.
Представник боярського роду Стурдза, двоюрідний брат Олександра і Роксандри Стурдза.
У 1829 році був міністром фінансів в російській цивільній адміністрації в Дунайських князівствах, очолюваній графом Павлом Дмитрійовичем Кисельовим.
У 1834 році була припинена окупація Молдови російськими військами, Стурдза був обраний молдовським господарем і затверджений Росією і Туреччиною.
У 1839 році, під час селянського повстання на чолі з Василем Поповичем, він швидко і не зупиняючись перед крайніми мірами придушив цей спалах.
Особливий внесок був зроблений ним в організацію вищої освіти в Михайлівській Академії, створеної в 1835 році. Ця установа зіграла вирішальну роль в подальшій підготовці поколінь вчених-фахівців і державних службовців. Спочатку в Академії було два гімназійних класи, два гуманітарних і один — філософський. Академії було подаровано наукове обладнання і бібліотека, якій Михаїл Стурдза передав 600 книг та запросив іноземних викладачів.
У 1844 році видав указ про звільнення циган-рабів, які належали церкві або приватним землевласникам і вільно продавалися на ринку. У 1848 році без кровопролиття придушив революцію, заарештувавши і виславши з країни всіх змовників.
Під час його правління Молдовське князівство значно розвинулося в економічному плані.
Михаїл Стурдза зберігав владу до 1849 року. Висловлював інтереси верхівки боярства, що зосередила в своїх руках управління князівством. Він відрізнявся крайнім свавіллям в управлінні і суворо придушував селянські бунти і опозиційний рух ліберальних кіл боярства (особливо це посилилося в 1848 році).
Після зречення в липні 1849 року Михаїл Стурдза подався до Парижу, підтримуючи тісні зв'язки з багатьма європейськими знаменитостями. Помер 8 травня 1884 року і був похований в родинній каплиці в Баден-Бадені.
Примітки ред.
- ↑ а б в Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- ↑ M. G. Sturdza // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911.
- ↑ Стурдза // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1901. — Т. XXXIа. — С. 856.
Джерела ред.
- Стурдза, Михаил на «Родоводе». Дерево предков и потомков
- Ghervas, Stella [Гервас, Стелла Петровна]. Réinventer la tradition. Alexandre Stourdza et l'Europe de la Sainte-Alliance. — Paris, * * Honoré Champion, 2008. ISBN 978-2-7453-1669-1.
- Биография на сайте «Яндекс. Словари»
- Стурдза Михаил Григорьевич