Стрітенська вулиця (Київ)

вулиця у Шевченківському районі міста Києва

Стрі́тенська ву́лиця — вулиця у Шевченківському районі міста Києва, місцевість Старий Київ. Пролягає від Стрілецької до Великої Житомирської вулиці.

Стрітенська вулиця
Київ
Стрітенська вулиця поблизу перехрестя з вулицею Олеся Гончара
Стрітенська вулиця поблизу перехрестя
з вулицею Олеся Гончара
Місцевість Шевченківський
Район Старий Київ
Назва на честь Стрітенської церкви
Колишні назви
вулиця Поліни Осипенко
Загальні відомості
Протяжність 330 м
Координати початку 50°27′13″ пн. ш. 30°30′44″ сх. д. / 50.453806° пн. ш. 30.512306° сх. д. / 50.453806; 30.512306Координати: 50°27′13″ пн. ш. 30°30′44″ сх. д. / 50.453806° пн. ш. 30.512306° сх. д. / 50.453806; 30.512306
Координати кінця 50°27′18″ пн. ш. 30°30′29″ сх. д. / 50.455083° пн. ш. 30.508278° сх. д. / 50.455083; 30.508278
Поштові індекси 01025
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro Third Line logo.svg «Золоті ворота»
Тролейбуси Тр 6, 16, 18 (по Великій Житомирській вулиці)
Рух односторонній
Покриття асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11628
У проєкті OpenStreetMap r3085352
Мапа
CMNS: Стрітенська вулиця на Вікісховищі

Прилучається вулиця Олеся Гончара.

ІсторіяРедагувати

Під нинішньою назвою вулиця згадується з 1784 року. На плані міста 1803 року, складеному архітектором Андрієм Меленським, зазначена під нинішньою назвою[1]. Назва пов'язана зі Стрітенською церквою, що стояла на розі Стрітенської і Великої Житомирської вулиць (церква зруйнована 1936 року). З 1939 мала назву вулиця Поліни Осипенко[2], на честь радянської льотчиці, Героя Радянського Союзу П. Д. Осипенко (назву підтверджено 1944 року[3]). Історичну назву вулиці було відновлено 1990 року[4].

На Стрітенській вулиці переважає забудова другої половини XIX — початку ХХ сторіччя. У 1861 році віднесена до вулиць 2-го розряду, на ній дозволялося споруджувати кам'яні будинки по лініях вулиць та дерев'яні — у подвір'ях[5].

В будинку № 4/13 (вхід з двору) розташована Бібліотека імені Ошера Шварцмана — бібліотека єврейської літератури.

На розі Стрілецької та Стрітенської вулиць встановлена дерев'яна скульптура «Балерина», автор Костянтин Скретуцький.

1996 року по вулиці Стрітенській, 10 було знайдено рештки укріпленого поселення трипільців 3-го тисячоліття до н.е., яке доходило до Киянівського провулка.[6]

ЗображенняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. План Києва: друга та третя частини (1803 р.) // Наук. архів Ін-ту археології НАН України. — ф. 14. — спр. 116.
  2. Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 19 липня 1939 року № 1143/29 «Про перейменування вулиць м. Києва по Сталінському району» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 1, спр. 11844, арк. 47, 47зв. Архівовано з першоджерела 10 квітня 2015.
  3. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  4. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 3 квітня 1990 року № 329 «Про повернення вулицям історичних назв» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 3750, арк. 146, 147. (Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів. — 1990. — № 3. — С. 20–21.) Архівовано з першоджерела 8 березня 2013.
  5. Вѣдомость о раздѣленіи улицъ на разряды въ г. Кіевѣ, по ВЫСОЧАЙШЕ утвержденному 11 мая 1861 года плану // ДАКО: ф. 35, оп. 1, спр. 535, арк. 1–3. (рос. дореф.)
  6. Г. Ю. Івакін, С. І. Климовський. Проблеми охорони археологічних пам'яток Києва. АРОІКС. — К.: КНЛУ, 1999. — Вип. 3.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати