Стрілецька вулиця (Київ)
Стріле́цька ву́лиця — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Старий Київ. Пролягає від Великої Житомирської вулиці до вулиці Ярославів Вал.
| Стрілецька вулиця Київ | |
|---|---|
 Кінець Стрілецької вулиці, що прилучається до вулиці Ярославів Вал | |
| Місцевість | Старий Київ |
| Район | Шевченківський |
| Назва на честь | Стрілецької слобідки |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 530 м |
| Координати початку | 50°27′19″ пн. ш. 30°30′49″ сх. д. / 50.455361° пн. ш. 30.513806° сх. д.Координати: 50°27′19″ пн. ш. 30°30′49″ сх. д. / 50.455361° пн. ш. 30.513806° сх. д. |
| Координати кінця | 50°27′04″ пн. ш. 30°30′35″ сх. д. / 50.451167° пн. ш. 30.509944° сх. д. |
| поштові індекси | 01001, 01030 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |
 «Золоті ворота» |
| Рух | односторонній, в бік Великої Житомирської вул. |
| Покриття | асфальт |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 11626 |
| У проєкті OpenStreetMap | r1969314 |
| Мапа | |
 | |
 Стрілецька вулиця у Вікісховищі | |
Прилучаються Рильський провулок, Стрітенська вулиця, Георгіївський провулок і Рейтарська вулиця.
Історія ред.
Вулиця виникла в другій половині XVII століття, коли після підписання Переяславської угоди 1654 року між Україною та Росією поблизу Софійського собору утворилися Стрілецька та Рейтарська слобідки (збудовані російськими військовими формуваннями — стрільцями та рейтарами). Стрілецька слобода виникла біля фортеці, яку московські воєводи збудували на фундаменті давніх валів княжої доби. Стрільці мали намір торгувати у Києві, проте це викликало невдоволення серед міщан. Київські міщани не дозволяли стрільцям торгувати на Подолі в постійних крамницях. Стрільці ж, щоб утвердитись на Подолі, зайняли рибні озера та міщанські двори[1].
Під час реконструкції Старий Київ у 30—50-ті роки XIX сторіччя Стрілецька вулиця згадується як прокладена наново. У 1861 році віднесена до вулиць 2-го розряду, на ній дозволялося споруджувати кам'яні будинки по лініях вулиць та дерев'яні — у подвір'ях[2].
Установи ред.
На вулиці розташовані:
- Посольство Фінляндії (буд. № 14);
- Посольство Норвегії (буд. № 15);
- Координатор проектів ОБСЄ в Україні (буд. № 16);
Видатні особи, пов'язані зі Стрілецькою вулицею ред.
У 1881—1883 роках у будинку № 26, та у 1893—1894 роках у будинку № 15 мешкала письменниця та поетеса Леся Українка, в гостях у якої бували М. П. Старицький та М. В. Лисенко. У будинку № 1-А мешкав у 1921 р. академік УАН Ф. І. Шміт, архітектор Д. М. Дяченко, у будинку № 4 — педагог Т. Г. Лубенець, у будинку № 28 — художник В. Г. Кричевський.
Пам'ятники та меморіальні дошки ред.
На розі Стрілецької та Стрітенської вулиць знаходиться один з численних дерев'яних творів Костянтина Скретуцького — «Балерина».
Стінопіси (мурали) ред.
Мурал «Леся Українка» ред.
Стрілецька вулиця, 28
Влітку 2015 року на стіні будинку № 28 створено мурал із зображенням жінки у вишиванці. Автор — австралійський художник Гвідо ван Гелтен[3], якого на створення роботи надихнув вірш Лесі Українки «Конвалія».
Мурал «Час змін» ред.
.jpg)
Мурал під назвою «Час змін» (будинок № 4-6) присвячений патріотичному духу українців, які борються за свободу та світле майбутнє. На роботі Володимира Манжоса з артдуету «Interesni Kazki»[3] зображений шестирукий козак, який веде боротьбу зі змієм, що оповив Землю.
Цікавою у масштабній роботі є символіка, якою художник наповнив мурал. На малюнку можна побачити такі цікаві деталі, як мавпа з гранатою, підірваний танк із написом «На Київ» та Луцький замок, до якого повертається лелека.
Мурал «Гімнастка» ред.
Мурал «Гимнастка» виконаний на бічній стіні житлового будинку № 12 на перетині Стрілецької і Стрітенської вулиць. Автор роботи — австралійський художник Фінтан Магі. На створення твору його надихнула чемпіонка світу з художньої гімнастики і наша співвітчизниця Ганна Різатдінова, з якою художник добре знайомий. Гімнастка зображена в стрибку, втім у повсякденному одязі, так що не обізнаний перехожий навряд чи впізнає на малюнку відому спортсменку. Робота, що з'явилася робота завдяки ініціативі CityArt за підтримки мецената Костянтина Жуковського, тривала майже два тижні та була завершена 13 липня 2015 року[4].
Зображення ред.
-
Мурал «Конвалія» (№ 28) -
-
Посольство Фінляндії на Стрілецькій вулиці -
Прибутковий будинок № 28. Архітектор: Василь Кричевський
.jpg)
.jpg)
Примітки ред.
- ↑ Ольга, Друг (2013). Вулицями старого Києва (укр). Львів: Світ. с. 496.
- ↑ Вѣдомость о раздѣленіи улицъ на разряды въ г. Кіевѣ, по ВЫСОЧАЙШЕ утвержденному 11 мая 1861 года плану // ДАКО: ф. 35, оп. 1, спр. 535, арк. 1–3. (рос. дореф.) [Архівовано 7 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Урбанізм по-київськи. Найяскравіші мурали столиці. tsn.ua. Архів оригіналу за 27 листопада 2016. Процитовано 8 лютого 2017.
- ↑ Мурал «Гимнастка». kiev-foto.info (ru-ru) . Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 8 лютого 2017.
Посилання ред.
- Скульптура «Балерина» [Архівовано 16 січня 2011 у Wayback Machine.]
Джерела ред.
- Стрілецька вулиця // Веб-енциклопедія Києва.
- Стрілецька вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 159.
- Стрілецька вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 215. — ISBN 5-88500-070-0.
- Вулиця Стрілецька // Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1.
- Стрелецкая улица // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 532–533. (рос.)
- Стрілецька вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 267. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Стрілецька вулиця // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».
|
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |