Струмінський Борис Володимирович
Борис Володимирович Струмінський (14 серпня 1939, Малаховка, Московська область, РРФСР — 18 січня 2003, Київ, Україна) — радянський та український фізик, що працював в області теоретичної фізики елементарних частинок.
| Борис Володимирович Струмінський | |
|---|---|
 | |
| Народився |
14 серпня 1939 Малаховка, Московська область, Російська СФРР |
| Помер |
18 січня 2003 (63 роки) Київ, Україна |
| Країна |
 СРСР →  Україна |
| Діяльність | фізик-теоретик, фізик |
| Alma mater |
фізичний факультет МДУ Математичний інститут імені Стєклова[1] |
| Галузь | фізика елементарних частинок |
| Заклад |
Математичний інститут імені Стєклова ОІЯД Інститут теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України |
| Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
| Науковий керівник | Боголюбов Микола Миколайович[1] |
| Батько | Струмінський Володимир Васильовичd |
Біографія ред.
Борис Струмінський народився в селищі Малаховка Ухтомського (нині Люберецького) району Московської області 14 серпня 1939[2]. Його батько — академік Володимир Васильович Струмінський[3].
Після закінчення школи Борис Струмінський вступив на фізичний факультет Московського державного університету імені М. В. Ломоносова, який закінчив в 1962 році[4].
Після цього, з 1962 по 1965 рік, Струмінський був аспірантом Математичного інституту імені В. А. Стеклова АН СРСР, а з 1965 року — молодшим науковим співробітником того ж інституту. У 1965 році він захистив кандидатську дисертацію на тему «Вищі симетрії і складові моделі елементарних частинок»[2].
З 1966 року Струмінський почав свою роботу в Об'єднаному інституті ядерних досліджень в Дубні — спочатку науковим співробітником, а потім, з 1967 року, старшим науковим співробітником лабораторії теоретичної фізики[2].
У 1971 році Борис Струмінський був переведений в Інститут теоретичної фізики АН УРСР (нині Інститут теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України), де і працював до кінця свого життя — спочатку старшим, а потім провідним науковим співробітником. У 1973 році Струмінський захистив докторську дисертацію на тему «Правила сум для скінченної енергії і дуальна резонансна модель»[2].
Наукові результати ред.
Основні наукові результати Бориса Струмінського пов'язані з кварковою структурою адронів — елементарних частинок, схильних до сильної взаємодії. У його двох роботах 1965 року (в першій він єдиний автор, друга була написана у співавторстві з М. М. Боголюбовим і А. Н. Тавхелідзе) для кварків пропонувалося ввести нове квантове число, яке згодом отримало назву «колір». Ця ідея пізніше лягла в основу квантової хромодинаміки — теорії, що описує сильну взаємодію елементарних частинок[5].
Багато публікацій Бориса Струмінського присвячені різним проблемам, пов'язаним з дослідженням структури та взаємодії адронів і ядер. По цій тематиці їм було опубліковано близько 100 наукових робіт[2].
Визнання відкриття: Соціологічний аспект ред.
У 1988 році групу вчених (А.М. Балдін, П.М. Боголюбов, В.А. Матвєєв, О.М. Тавхелідзе, Р.М. Мурадян) удостоїли Ленінської премії "за цикл робіт за темою "Нове квантове число — колірний заряд і встановлення динамічних закономірностей у кварковій структурі елементарних частинок і атомних ядер" (1965—1977)". (Див.: Lenin Prize Laureates for 1988)
B. В. Струмінський, який відкрив нове квантове число — колірний заряд, не був удостоєний Ленінської премії "за цикл робіт за темою "Нове квантове число — колірний заряд..." (1965—1977)".
Ця ситуація настільки разюча, що потребує докладнішого опису в термінах соціології науки.
Деякі публікації ред.
- Б. В. Струминский. Магнитные моменты барионов в модели кварков. Препринт ОИЯИ P-1939, Дубна, 1965
- N.N. Bogolyubov, B.V. Struminsky, A.N. Tavkhelidze. On the composite models in theories of elementary particles. Preprint JINR D-1968, Dubna, 1965
- Б. В. Струминский, А. Н. Тавхелидзе. Кварки и составные модели элементарных частиц. В книге: Физика высоких энергий и теория элементарных частиц. с.625—634. Наукова Думка, Киев, 1967
- V.A. Matveev, B.V. Struminsky, A.N. Tavkhelidze. Dispersion sum rules and SU(3) symmetry. Physics Letters, 22, No.2, 146 (1966)
- А. Н. Валл, Л. Л. Енковский, Б. В. Струминский. Взаимодействие адронов при высоких энергиях [Архівовано 2 грудня 2013 у Wayback Machine.], Физика элементарных частиц и атомного ядра (ЭЧАЯ), т.19, с.180—223, 1988
Примітки ред.
- ↑ а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ а б в г д Борис Володимирович Струмінський (14.08.1939—18.01.2003), Інститут теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України
- ↑ С.К. Бетяев. По ту сторону звукового барьера. Вестник Российской Академии наук, т.74, №12, с.1118—1122 (2004). Архів оригіналу (HTML) за 14.12.2013. Процитовано 25.11.2013.
- ↑ Выпускники физфака 1962 года. Союз выпускников физического факультета МГУ им. М.В.Ломоносова — upmsu.phys.msu.ru. Архів оригіналу (HTML) за 18 листопада 2018. Процитовано 24.11.2013.
- ↑ О цвете кварков в Киеве. Дубна — Еженедельник ОИЯИ, №20 (4160). 24 мая 2013. Архів оригіналу (HTML) за 12 листопада 2016. Процитовано 25.11.2013.
Посилання ред.
- Color of Quarks — Workshop in memory of B.V. Struminsky (May 16—17, 2013, Kiev), Bogolyubov Institute for Theoretical Physics
- В. А. Матвеев, B память o Борисе Владимировиче Струминском
- F.V. Tkachov, A contribution to the history of quarks: Boris Struminsky's 1965 JINR publication [Архівовано 6 жовтня 2016 у Wayback Machine.], arXiv:0904.0343