Стройовий статут — один із чотирьох статутів Збройних Сил України (у 1999—2020 рр.),[1] затверджений Законом України «Про Стройовий статут Збройних Сил України» N 549-XIV від 24.03.1999 р. (зі змінами та доповненнями).

Стройова підготовка курсантів Харківського університету Повітряних сил, м. Васильків, 21 серпня 2015
Про Стройовий статут Збройних Сил України
Закон України
Малий Державний Герб України
Номер: 549-XIV
Статус: Чинний

Закон України «Про Стройовий статут Збройних Сил України» визнаний таким, що втрачає чинність від 1 березня 2020 року.[2] Верховна Рада України 5 лютого 2020 року доручила Кабінету Міністрів України передбачити в нормативно-правових документах повноваження Міністерства оборони України визначати стройові прийоми і рухи військовослужбовців без зброї та із зброєю; строї підрозділів та військових частин у пішому порядку і на машинах; порядок виконання військового вітання, проведення стройового огляду; місце Бойового Прапора військової частини у строю, порядок його внесення і винесення; обов'язки військовослужбовців перед шикуванням і в строю та вимоги до їхнього стройового навчання.[3]

Призначення Стройового статуту ред.

Стройовий статут описує та визначає:

  • стройові прийоми і рухи без зброї та із зброєю;
  • строї підрозділів та військових частин у пішому порядку і на машинах;
  • порядок виконання військового вітання,
  • проведення стройового огляду;
  • місце Бойового Прапора військової частини у строю,
  • порядок його внесення і винесення;
  • обов'язки військовослужбовців перед шикуванням і в строю та
  • вимоги до їх стройового навчання.

Стройовий статут обов'язковий для всіх військових частин, штабів, організацій, установ і військово-навчальних закладів Збройних Сил України. Екіпажі кораблів та інші підрозділи Військово-Морських Сил керуються цим Статутом, якщо інше не визначено Положенням про корабельну службу Військово-Морських Сил України.[4] Дія Статуту поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, Національну гвардію України та на інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України.

Структура ред.

  • Загальні положення. Строї та управління ними. Основні визначення (стрій[5]; шеренга[6]; елементи строю[7]; визначення одно- і двошеренгового строю; що таке ряд; колона (колона машин); що таке розгорнутий та похідний строї та інші визначення, що надалі застосовуватимуться у статуті.
  • Порядок управління строями, подавання команд та сигналів.
  • Як здійснюються шикування військовослужбовців.
  • Порядок розучування стройових прийомів та виконання / подання команд.
  • Обов'язки військовослужбовців перед шикуванням і в строю.
  • Стройові прийоми, що виконуються поодинці (одиночна стройова підготовка)
    • Стройові прийоми і рух без зброї
    • Стройове положення
    • Повороти на місці
    • Рух (стройовим чи похідним кроком, бігом; команди, перехід з одного виду руху на інший)
    • Повороти під час руху
    • Порядок віддання військового вітання на місці, під час руху; з надітим головним убором і без нього; надівання / знімання головних уборів
    • Стройові прийоми і рух із зброєю[8]
    • Стройове положення із зброєю
    • Виконання прийомів із зброєю на місці
    • Повороти та рух із зброєю
    • Вихід із строю, повернення у стрій. Підхід до начальника та відхід від нього
  • Строї відділення, взводу, роти, батальйону та полку в пішому порядку
  • Строї відділення, взводу, роти, батальйону та полку на машинах
  • Стройовий огляд: роти, батальйону, полку; в пішому порядку; з бойовою технікою
  • Порядок винесення та віднесення Бойового Прапора
  • Паради військ
  • Проходження військ урочистим маршем
  • Почесні варти
  • Додатки, що містять розділи:
    • Таблиця сигналів управління строєм
    • Таблиця сигналів управління машиною
    • Стройова записка
    • Черезплічник для носіння Бойового Прапора (опис)
    • Сигналіст-барабанщик у строю (правила)
    • Сигнали для сурми та барабана
    • Схеми порядку шикування підрозділів та полку для проведення заходів
    • Порядок обладнання стройового плацу
    • Пояснювальні малюнки

Див. також ред.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. Російсько-радянська назва «загальновійськові статути» є застарілою та розмовною.
  2. Новини — Прийнято Закон «Про визнання таким, що втратив чинність Закону України „Про Стройовий статут Збройних Сил України“» — Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 5 лютого 2020.
  3. Офіційний портал Верховної Ради України — Проект Закону про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про Стройовий статут Збройних Сил України». Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 5 лютого 2020.
  4. Наказ Міністра оборони України «Про затвердження Положення про корабельну службу у Військово-Морських Силах Збройних Сил України» N 415 від 25.11.2003. Архів оригіналу за 11 січня 2019. Процитовано 11 січня 2019.
  5. Стрій — визначене Стройовим статутом Збройних Сил України розміщення військовослужбовців, підрозділів і частин для їх спільних дій у пішому порядку та/або на машинах.
  6. Шеренга — стрій, у якому військовослужбовці розміщені один біля одного на одній лінії.
  7. Фланг — правий (лівий) край строю. Під час поворотів строю назви флангів не змінюються.
    Фронт — бік строю, до якого військовослужбовці повернені обличчям, а машини — лобовою частиною.
    Тильний бік строю — бік, протилежний фронту. Інтервал — відстань по фронту між військовослужбовцями (машинами), підрозділами та частинами.
    Дистанція — відстань у глибину між військовослужбовцями (машинами), підрозділами та частинами.
    Ширина строю — відстань між флангами.
    Глибина строю — відстань від першої шеренги (військовослужбовця, що стоїть попереду) до останньої шеренги (військовослужбовця, що стоїть позаду), а під час дій на машинах — відстань від першої лінії машин (машини, що стоять попереду) до останньої лінії машин (машини, що стоять позаду).
  8. Офіцери та прапорщики при перевірках та інспекціях виконують прийоми з автоматом; в піхотних підрозділах військовослужбовці — із штатною зброєю, напр. кулемет, карабін, тощо