Відкрити головне меню

Володимир Костянтинович Стрельников (нар. 2 липня 1925(19250702), село Рождєственське, тепер Мічурінського району Тамбовської області Російська Федерація — пом. 10 грудня 2014) — радянський військовий діяч, генерал-полковник, начальник Військової інженерної радіотехнічної академії протиповітряної оборони. Депутат Верховної Ради УРСР 11-12-го скликань. Кандидат військових наук, професор.

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився у родині військового.

У 1941 — 1943 р. — студент Горьковського автотранспортного технікуму.

З 1943 р. — у Червоній армії. У 1943 — 1944 р. — курсант 3-го Ленінградського військового артилерійського училища у місті Костромі. У січні 1944 — січні 1946 р. — командир взводу навчального артилерійського полку. Учасник Другої світової війни.

Член ВКП(б) з 1946 року.

У 1946 — 1952 р. — командир батареї, помічник начальника штабу, старший офіцер навчального відділу 3-ї школи сержантів артилерійської інструментальної розвідки.

У 1952 — 1955 р. — слухач Військової академії імені Фрунзе.

У 1955 — 1964 р. — командир зенітно-ракетного дивізіону, офіцер відділу бойової підготовки, старший офіцер оперативного відділу штабу армії, командир зенітно-ракетного полку 1-ї армії ППО особливого призначення. У 1964 — 1965 р. — начальник оперативного відділу корпусу ППО СРСР.

У 1965 — 1967 р. — слухач Військової академії Генерального штабу Збройних Сил СРСР.

У 1967 — 1977 р. — командир дивізії раннього попередження (з 1971 року — 1-ї окремої дивізії попередження про ракетний напад) ППО СРСР у місті Солнєчногорську Московської області.

У червні 1977 — грудні 1980 р. — командир 3-ї окремої армії попередження про ракетний напад особливого призначення ППО СРСР.

У грудні 1980 — вересні 1990 р. — начальник Військової інженерної радіотехнічної академії протиповітряної оборони імені Маршала Радянського Союзу Говорова у місті Харкові.

З 1990 р. — у відставці. Деякий час викладав у Військовій інженерній радіотехнічній академії протиповітряної оборони імені Маршала Радянського Союзу Говорова у місті Харкові.

Потім — на пенсії у Харкові і Московській області РФ.

ЗванняРедагувати

  • генерал-лейтенант
  • генерал-полковник (1982)

НагородиРедагувати

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Депутати Верховної Ради УРСР. 11-е скликання — 1985 р.