Страшени

місто в Молдові

Страшени (молд./рум. Străşeni, Стрешень) — місто в Молдові, адміністративний центр Страшенського району. Населення — близько 20,000 осіб.

Страшени
Străşeni
MD.ST.ST.strada.Mihai.Eminescu.JPG
Розташування міста Страшени
Основні дані
47°08′29″ пн. ш. 28°36′37″ сх. д. / 47.14139° пн. ш. 28.61028° сх. д. / 47.14139; 28.61028Координати: 47°08′29″ пн. ш. 28°36′37″ сх. д. / 47.14139° пн. ш. 28.61028° сх. д. / 47.14139; 28.61028
Країна Молдова
Регіон Страшенський район
Столиця для Страшенський район (район Молдови)
Перша згадка 1554[2]
Населення 18320 (перепис 2004)[1]
Висота НРМ 236 м
Міста-побратими Себеш, Онешті (2015), Дарабань (2011), Герца (2011), Мойнешть (2022), Бузеу (2022)
Телефонний код (373) 237
Часовий пояс DAZD
Номери автомобілів ST
GeoNames 617302
Поштові індекси MD-3700
Міська влада
Мер міста Пригуза Константин
Вебсайт straseni.md
Мапа
Map


CMNS: Страшени у Вікісховищі

Страшени — кафедральне місто Східно-Молдовської єпархії Української Православної Церкви Київського патріархату, де має осідок єпископ Фалештський Філарет (Панку).

ГеографіяРедагувати

Страшени розташовані біля Гідігіцького водосховища (штучної водойми площею біля 1000 гектарів) за 23 км на північний захід від Кишинева.

Походження назвиРедагувати

По одній з версій назва міста утворилася від румунського прикметника strasnic (страшний) у часи, коли дана місцевість була покрита непрохідним лісом.

ІсторіяРедагувати

Засноване 1512 на території Молдовського князівства.

У часи московської окупації ХІХ століття, Страшени входили до складу Кишинівського повіту Бессарабської губернії Московщини. Тут проживало до 3 тис. жителів, багато резешів.

У часи совєцької окупації, під час існування маріонеткової МРСР, у Страшенах працювала панчішно-шкарпеткова фабрика, завод будівельних матеріалів і інші підприємства. В 1975 році населення міста становило 14,1 тисячі чоловік, за даними 2002 — 16 тисяч.

Статус міста з 1996.

СучасністьРедагувати

У цей час Страшени знамениті своїм вином. На «Страшенському винограднику» за 12 км на захід від Кишиніва вирощують сорти винограду, використовувані для виготовлення білих ігристих вин.

За переписом 2004, у місті проживає помітна українська діаспора (498 осіб, або близько 3 % населення міста).

ПерсоналіїРедагувати

ПриміткиРедагувати