Стефан Баліцький
| Стефан Баліцький | ||||
|---|---|---|---|---|
| пол. Stefan Balicki | ||||
| Псевдонім | Raptus | |||
| Народився |
17 травня 1899[1] Чуква, Самбірський район, Дрогобицька область, Українська Радянська Соціалістична Республіка | |||
| Помер |
29 березня 1943[1] (43 роки) Форт VIId, Республіка Польща | |||
| Країна |
.svg){kind=small} Польська Республіка | |||
| Діяльність | прозаїк, педагог | |||
| Alma mater | Університет імені Адама Міцкевича у Познані | |||
| Мова творів | польська | |||
| Жанр | фейлетон, оповідання, повість | |||
| Нагороди |
| |||
|
| ||||
Стефан Баліцький (пол. Stefan Balicki; 17 травня 1899, с. Чуква (нині Самбірського району Львівської області) — 29 березня 1943, Познань) — польський прозаїк і новеліст, педагог.
Біографія ред.
Народився в багатодітній сім'ї сільського вчителя. Спершу вивчав теологію в духовній семінарії у Львові.
Після закінчення Першої світової війни залишив навчання в семінарії і вступив до польської армії. У 1920 році демобілізувався. Переїхав зі Львова в Познань. Вступив до університету і в 1921—1925 рр. вивчав польську філологію.
Педагогіка і творчість ред.
Після закінчення університету працював учителем, брав участь у літературному житті Познані. Друкував короткі новели, оповідання, фейлетони та повісті на сторінках газет і журналів: Pamiętnik Warszawski, Kurier Poznański, Tęczy, Bluszcz, Dziennik Poznański, Życe Literacke, Gazeta Polska, Wici Wielkopolski.
У 1926 році редагував журнал «Nowe Wici», входив до літературної групи «Loża». Писав під псевдонімом «Raptus».
Друга світова війна ред.
На початку Другої світової війни був призваний до польської армії, після її поразки повернувся додому. Під час німецької окупації, брав участь у підпільній діяльності. 2 березня 1943 року був заарештований гестапо і поміщений до концентраційного табору «Форт VII» у Познані.
Загибель ред.
Після жорстоких тортур і допитів покінчив життя самогубством в одній з камер концтабору[2].
Вибрана бібліографія ред.
Примітки ред.
Посилання ред.
- Stefan Balicki(пол.)