Степінь графа

(Перенаправлено з Степінь графу)

У теорії графів, графом k-степені Gk неорієнтованого графа G є інший граф, що має таку ж саму кількість вершин, але дві його вершини є суміжними, коли відстань між ними не перевищує k. Аналогічну термінологію використовують при піднесенні чисел до степеня: G2 називається G квадрат, G3 називається G куб, тощо.[1]

Квадрат графа

Степінь графа слід відрізняти від добутку графа на себе, який (на відміну від графа в степені) має набагато більше вершин, ніж початковий граф.

Властивості ред.

Якщо граф має діаметр d, то його граф d-степені — повний граф.[2]

Розфарбовування ред.

Розфарбовування квадрату графа може бути використано для розподілення учасників бездротової  мережі зв'язку таким чином, щоб ніякі два учасники не заважали один одному чи спільним сусідам,[3] та для того, щоб виявити візуалізацію графа з найбільшою кутовою роздільністю.[4]

Хроматичне число та виродження планарного графа степені k максимального ступеня Δ дорівнює  , де оцінка виродження відображає, що для розфарбування графа такою великою кількістю кольорів може бути використаний алгоритм жадібної розмальовки. Для окремого випадку квадрата планарного графа у 1977 році Вегнер висловив припущення, що хроматичне число квадрату планарного графа не перевищує  , так само відомо, що хроматичне число не перевищує  .[5][6] Взагалі, для будь-якого графа з виродженням d та максимальним степенем Δ, виродження квадрату графа дорівнює O(dΔ), тож для багатьох з щільних графів, окрім планарних, так само хроматичне число квадрату пропорційне Δ.

Незважаючи на те, що хроматичне число квадрату непланарного графа може бути пропорційним (у найгіршому випадку) Δ, воно буде меншим для графів з великим обхватом, обмежених у цьому випадку O(Δ2/log Δ).[7]

Визначення мінімальної кількості кольорів, необхідних для розфарбування квадрат графа є NP-складною задачею, навіть у випадку з планарним графом.[8]

Гамільтоновість ред.

Куб кожного зв'язного графа обов'язково містить Гамільтонів цикл.[9] Але квадрат зв'язного графа не обов'язково є гамільтоновим, і це є NP-повною задачею — виявити, чи є квадрат гамільтоновим.[10] Проте, за теоремою Фляйшнера, квадрат 2-вершинно-зв'язного графа завжди є гамільтоновим.[11]

Складність обчислення ред.

Граф степені k, що має n вершин і m ребер може бути обчислений за О(mn) часу, за допомогою виконання пошуку в ширину, починаючи з кожної вершини для визначення відстані до всіх інших вершин. Як альтернатива, якщо А — матриця суміжності для графа, у якому змінені усі нульові елементи на головній діагоналі (на ненулеві), то ненулеві елементи матриці Ак дають матрицю суміжності графа степеня k, з цього випливає, що побудова степені k може бути здійснена за той час, що знаходиться у межах логарифмічного фактору часу для множення матриць.

Поняття степені листа тісно пов'язано з k-степенем дерева, індуковане листям дерева G. Цей клас графів знайшов застосування у філогенезі.[12]

Було досягнуто першого твердого результату: Маючи граф, вирішити, чи є квадрат іншого графа NP-повною задачею.[13] Крім того, NP-повною задачею є визначити, чи є граф степенем іншого графа коли k ≥ 2 , чи є він k-степенем двочастинного графа при k>2.[14]

Примітки ред.

  1. Bondy, Andrian; Murty, U.S.R. (2008). Graph Theory (English) . Springer: Graduate Texts in Mathematics 244. с. 82. ISBN 9781846289699.
  2. Weisstein, Eric W. Graph Power. MathWorld.
  3. Agnarsson, Geir; Magnús, M. (2000). "Coloring powers of planar graphs". San Francisco, California: Proceedings of the Eleventh Annual ACM-SIAM Symposium on Discrete Algorithms (SODA '00). с. 654—662.
  4. Formann, M.; Hagerup, T.; Haralambides, J.; Kaufmann, M.; Leighton, F.; Symvonis, A.; Welzl, E.; Woeginger, G. (1 жовтня 1993). Drawing Graphs in the Plane with High Resolution. SIAM Journal on Computing. Т. 22, № 5. с. 1035—1052. doi:10.1137/0222063. ISSN 0097-5397. Процитовано 30 березня 2016.
  5. Kramer, Florica; Kramer, Horst (6 лютого 2008). A survey on the distance-colouring of graphs. Discrete Mathematics. Т. 308, № 2–3. с. 422—426. doi:10.1016/j.disc.2006.11.059. Процитовано 30 березня 2016.
  6. Molloy, Michael; Salavatipour, Mohammad R. (1 липня 2005). A bound on the chromatic number of the square of a planar graph. Journal of Combinatorial Theory, Series B. Т. 94, № 2. с. 189—213. doi:10.1016/j.jctb.2004.12.005. Процитовано 30 березня 2016.
  7. Alon, Noga; Mohar, Bojan (1 січня 2002). The Chromatic Number of Graph Powers. Combinatorics, Probability and Computing. Т. 11, № 01. с. 1—10. doi:10.1017/S0963548301004965. ISSN 1469-2163. Процитовано 30 березня 2016.
  8. Agnarsson та Halldórsson, (2000) list publications proving NP-hardness for general graphs by McCormick (1983) and Lin and Skiena (1995), and for planar graphs by Ramanathan and Lloyd (1992, 1993).
  9. Bondy та Murty, (2008), p. 105.
  10. Underground, Paris (1978), On graphs with Hamiltonian squares, Discrete Mathematics, 21 (3): 323, doi:10.1016/0012-365X(78)90164-4, MR 0522906.
  11. Diestel, Reinhard (2012), 10. Hamiltonian cycles, Graph Theory (PDF) (вид. corrected 4th electronic).
  12. Nishimura, Naomi; Ragde, Prabhakar; Thilikos, Dimitrios M. (2002), On graph powers for leaf-labeled trees, Journal of Algorithms, 42 (1): 69—108, doi:10.1006/jagm.2001.1195, MR 1874637.
  13. Motwani, R.; Sudan, M. (1994), Computing roots of graphs is hard, Discrete Applied Mathematics, 54: 81—88, doi:10.1016/0166-218x(94)00023-9.
  14. Le, Van Bang; Nguyen, Ngoc Tuy (2010), Hardness results and efficient algorithms for graph powers, Graph-Theoretic Concepts in Computer Science: 35th International Workshop, WG 2009, Montpellier, France, June 24-26, 2009, Revised Papers, Lecture Notes in Computer Science, т. 5911, Berlin: Springer, с. 238—249, doi:10.1007/978-3-642-11409-0_21, ISBN 978-3-642-11408-3, MR 2587715