Відкрити головне меню

Олександр Юхимович Стасевич (26 вересня 1888 — † 1958) — підполковник Армії УНР, викладач.

Олександр Юхимович Стасевич
Народження 26 вересня 1888(1888-09-26)
м. Красностав Красноставський повіту Холмщина.
Смерть 1958(1958)
Каліш
Громадянство Flag of the Ukrainian State.svg УНР
Приналежність Coat of Arms of UNR.svg Армія УНР
Звання підполковник
Командування начальник з'єднаної артилерійської майстерні Армії УНР.
Війни / битви Перша світова війна
Українсько-польська війна
Українсько-радянська війна

Народився 26 вересня 1888 року у м. Красностав на Холмщині.

Закінчив Псковський кадетський корпус, Михайлівське артилерійське училище у 1909 році, а пізніше 3-ї Гренадерської артилерійської бригади в Ростові. В кінці березня 1914 року вступив до Михайлівської артилерійської академії, а в черні цього ж року був приділений до 55-ї артилерійської бригади, де служив командиром 4-ї батареї цієї бригади. З 1916 по 1918 рік навчався у Михайлівській артилерійській академії, після закінчення виїхав в Україну. В червні 1917 року дістав звання капітана.

Від 1 жовтня 1918 року став помічником завідувача навчального поля Київської гарматної школи, а з 1 лютого 1919 року штаб-старшина для доручень технічної управи Головного артилерійського управління Військового міністерства УНР.

Брав участь у Українсько-Польській війні і 27 травня 1919 року попав в полон Польських військ під Тернополем. Після звільнення з полону 13 лютого 1920 року прибув у розпорядження кам'янець-подільського військового начальника. З 3 березня 1920 року був начальником постачання 4-го гарматного полку Армії УНР. На 1 квітня 1920 року став начальником з'єднаної артилерійської майстерні Армії УНР.

З 9 травня 1920 року був представником військ УНР у справах постачання артилерійського майна при штабі 6-ї польської армії. У червні 1920 року працює референтом управління постачання Військового міністерства УНР. З 4 серпня 1921 року був приділений до представника командування УНР при штабі 6-ї польської армії. У 1921 році стає начальником управління заводів і майстерень Артилерійської управи Військового міністерства УНР.

З 1923 році жив на еміграції у Скальмержице (Польща). В 1930 роках вчитель української гімназії ім. Шевченка в Калішi і діяч Українського товариства військових інвалідів Армії УНР.

Помер в Каліші у 1958 році.

ДжерелаРедагувати

  • Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007.& ISBN 966-8201-26-4
  • Aleksander Kolanczuk. Umarli, aby zmartwywstala Ukraina. Przemysl 2015. s.116