Старожицька Марія Георгіївна
Марі́я Гео́ргіївна Старожи́цька (нар. 14 листопада 1966, м. Київ) — українська журналістка, письменниця, кінорежисерка. Заслужений журналіст України.
| Марія Георгіївна Старожицька | |
|---|---|
| Народилася | 14 листопада 1966 (57 років) |
| Громадянство |
 СРСР→ Україна |
| Національність | українка |
| Місце проживання | Київ |
| Діяльність | журналістка |
| Alma mater | Факультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка (1988) |
| Діти | Анастасія Старожицька, Ганна Петросова |
Життєпис
ред.Народилася в м. Києві. Жила з матір'ю в Полтаві, де навчалася в середній школі № 3. Ім'я свого батька дізналася вже в дорослому віці (він вчений-кібернетик, згодом — професор університету в Окленді (Нова Зеландія).
Вищу освіту здобула на факультеті журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка (1983—1988).
Працювала в Києві кореспондентом багатотиражної газети «Приладобудівник» ВО «Точелектроприлад» (1988—1989). Згодом — репортер, завідувач відділу інформації газети «Комсомольское знамя» («Независимость») (1989—1992), спеціальний кореспондент УНІАН (1992—1993), спеціальний кореспондент відділу новин телевізійного інформаційного агентства «Вікна» (1989—1992). Співпрацювала з російською службою радіо «Свобода». Була власним кореспондентом журналу «Огонёк» в Україні, друкувалася у Wprost і Newsweek. Працювала заступником головного редактора журналів «Профиль» та «Український тиждень», газети «Кіевскій телеграфъ», головним редактором телеканалу К1, автором і редактором телепрограм на «1+1».
Учасниця сценарної майстерні Одеського міжнародного кінофестивалю 2011 року.
Співзасновниця кінематографічного об'єднання «МашКіно».
Доцент кафедри журналістики та нових медіа Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка.
Творчий доробок
ред.Авторка книжок творів різних жанрів — поезія, проза, драматургія (п'єса «Котел»[1]). Друкується в пресі, пише сценарії фільмів, авторка багатьох телесюжетів тощо. Спеціалізація в журналістиці — політика, парламентське життя, соціальні проблеми.
Книжки
ред.- Марія Старожицька. МашКіно. — Київ : Український пріоритет, 2012. — 168 с. — ISBN 978-966-2669-18-3.
- Марія Старожицька. Навіщо. What for. — Київ : Український пріоритет, 2015. — 176 с. — ISBN 978-966-2669-85-5.
Фільми, сценарії
ред.- Співавтор і режисер документального повнометражного фільму «Війна химер» (2017, спільно з донькою — Анастасією Старожицькою).
- Сценарії і синопсиси: «Котел», «Я не брешу», «Біда», «Постріл в ефірі», «Кіно й гроші» та ін.
Нагороди, відзнаки
ред.- Почесне звання «Заслужений журналіст України» (2009)[2]
- Третє місце на Другому фестивалі сценарної майстерності «Кіноскрипт» (2015, твір «Котел» у номінації «Повний метр»)[3]
Примітки
ред.- ↑ «КОТЕЛ». П'єса Марії Старожицької
- ↑ Указ Президента України від 18 серпня 2009 року № 619/2009 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій»
- ↑ Переможці другого фестивалю сценарної майстерності «Кіноскрипт»
Джерела та література
ред.- Старожицька Марія Георгіївна
- Марія Старожицька. МашКіно. — Київ : Український пріоритет, 2012. — 168 с.
- Журналісти з Київського університету: спогади, світлини, імена / А. Ф. Горлов та ін. — Фастів: Поліфаст, 2008.