Староайдарська волость
Староайдарська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Старобільського повіту Харківської губернії із центром у слободі Старий Айдар.
Староайдарська волость | ||||
Центр | Старий Айдар | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 12 295 (1885) | |||
Населення | 4282 осіб (1885) | |||
Густота | 31.9 осіб / км² | |||
Станом на 1885 рік складалася з 9 поселень, 4 сільських громад. Населення — 4282 особи (2202 чоловічої статі та 2080 — жіночої), 616 дворових господарств[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 9196 | 1960 |
Приватної власності | 3006 | 1359 |
Іншої власності | 93 | 75 |
Загалом | 12295 | 3394 |
Основні поселення волості станом на 1885:
- Старий Айдар — колишня державна слобода при річці Айдар за 70 версти від повітового міста, 1435 осіб, 208 дворових господарства, православна церква, школа, поштова станція.
- Лобачев — колишній державний хутір при річці Сіверський Донець, 573 особи, 83 дворових господарства.
- Переділик — колишній державний хутір при річці Айдар, 642 особи, 93 дворових господарств.
- Щастя (Ковалинка) — колишнє державне село, 661 особа, 96 дворових господарств.
Найбільші поселення волості станом на 1914 рік[2]:
- слобода Старий Айдар — 2891 мешканець;
- село Щастя — 1230 мешканців.
Старшиною волості був Микола Хомич Касьянов, волосним писарем — Василь Паїсович Іоффа, головою волосного суду — Семен Олексійович Кузьмін.
Джерела
ред.- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Памятная Книжка Харьковской губерніи. Издана Харьковскимъ Губернскимъ Статистическимъ Комитетомъ. Харьковъ. Въ Университетской типографіи. 1862. IV + 234 с.
- Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
Примітки
ред.- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |