Відкрити головне меню

«Старий і море» (англ. The Old Man And The Sea)  — повість-притча американського письменника Ернеста Гемінґвея видана у 1952 році. В основі роману розповідь про кубинського рибалку Сантьяго, його боротьбу з гігантською рибиною, що стала найбільшою здобиччю в його житті.

Старий і море
The Old Man and the Sea
Staryy i more 00.png
Обкладинка українського видання, 2017
Жанр повість
Автор Ернест Хемінгуей
Мова англійська
Написано 1952
Опубліковано 1952
Видавництво Charles Scribner's Sons[d]
Переклад Володимир Митрофанов
ISBN-13: 978-0-684-80122-3
Нагороди

Історія написанняРедагувати

 
Кубинський рибалка Грегоріо Фуентос, який став одним з прототипів головного героя повісті.

Історія створення повісті «Старий і море» бере свій початок 1936 року, коли Гемінґвей опублікував у часописі «Есквайр» нарис про дійсний випадок у Гольфстрімі: рибалка спіймав величезну рибину, яка довго тягла за собою човник; коли потерпілого знайшли, від риби майже нічого не залишилося, а старий ридав з відчаю.

У 1950 році Гемінґвей розпочав художню розробку давно знайденого сюжету, він мріяв написати об'ємний роман про життя рибальського селища, про долі його мешканців. Проте автор знайшов інший шлях відтворити цей усесвіт рибальського життя: багато чого опустив у підтекст, створивши стислу, глибоку філософську притчу про людину й море. У 1952 році повість «Старий і море» була надрукована в журналі «Лайф».

У 1953 році за свою повість Ернест Гемінґвей отримав Пулітцерівську премію, в 1954 році — Нобелівську премію з літератури.

СюжетРедагувати

Старий рибалка Сантьяго вирушає далеко у відкрите море. Йому поталанило: він упіймав рибу, але вона настільки велика й дужа, що старому доводиться довго й тяжко змагатися, щоб перемогти її. А на зворотньому шляху акули обгризли рибу, і старий приплив до берега лише з її скелетом.

ПерсонажіРедагувати

  • Сантьяго — старий рибалка
  • Манолін — сусідський хлопчисько

Літературознавці прагнули з’ясувати, хто став прототипом головного героя повісті — Сантьяго. Досить часто називали відомого кубинського рибалку і друга письменника Грегоро Фуентоса, який дожив до 104 років. Однак більшість дослідників схильні думати, що цей образ увібрав у себе риси різних людей, з якими Гемінґвей спілкувався в рибацькому селищі Кохімар[es], що неподалік на схід від Гавани.

Вплив на літературуРедагувати

Повість «Старий і море» повернула Хемінгуею літературну репутацію і привела до перегляду всієї його творчості. Вона з самого початку стала дуже популярною і повернула в багатьох читачів впевненість у здібностях Хемінгуея, як письменника. Видавництво Scribner's на першому варіанті суперобкладинки назвало повість «нової класикою», а багато критики прихильно порівнювали її з «Ведмедем» Вільяма Фолкнера і «Мобі Діком» Германа Мелвілла.

Грегоріо Фуентес, якого багато критиків вважають прототипом Сантьяго, був блакитнооким уродженцем Лансароте на Канарських островах. Почавши виходити в море в десятирічному віці на кораблях, які прямували в африканські порти, він в 22 роки остаточно перебрався на Кубу. Проживши 82 роки на Кубі, Фуентес в 2001 р спробував повернути собі іспанське громадянство. Критики відзначають, що Сантьяго також було близько 22 років, коли він іммігрував з Іспанії на Кубу, тому він був досить дорослим, щоб на Кубі його вважали іммігрантом і чужаком.

ЕкранізаціїРедагувати

Українські перекладиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Старий і море. Видавництво Старого Лева. Процитовано 2017-04-19. 

ПосиланняРедагувати