Станіслав Ярос (пол. Stanisław Jaros; 19 січня 1932, Загорце (нині у складі Сосновця) — 5 січня 1963) — поляк, за фахом електрик, зробив дві невдалі спроби замаху на комуністичних лідерів — Владислава Гомулку та Микиту Хрущова.

Станіслав Ярос
пол. Stanisław Jaros
Народився 19 січня 1932(1932-01-19)
Загуже (Сосновець)d, Сосновець, Республіка Польща
Помер 15 січня 1963(1963-01-15) (30 років)
Катовиці, Польська Народна Республіка
·повішення
Країна  Польська Республіка
 Третій Рейх
 Польська Народна Республіка
Діяльність електромонтер
Знання мов польська

Біографія ред.

Народився 19 січня 1932 року у робітничій сім'ї у шахтарському селищі Загорце (нині частина міста Сосновець). Школи не закінчив. Самотужки вивчився на електрика. Періодично працював на місцевих вугільних шахтах та інших підприємствах.[1]

У 1948 році він намагався вкрасти 100 куль із фабрики. Його затримали та допитали співробітники Громадянської міліції. Станіслава засудили до двох років позбавлення волі. У 1951 році Яроса звільнили і він вирішив помститися комуністичному уряду. У тому ж році підірвав телефонні станції у місті Домброва-Гурнича. Потім, скориставшись викраденим амонітом, підірвав електричну опору на Сосновецькому металургійному комбінаті, а також екскаватор на Казімєжській шахті в Сосновці. На вшанування смерті Йосипа Сталіна у 1953 році Ярос підірвав бомбу під трансформатором на шахті ім. Йосипа Сталіна у Сосновці. Ярос був дуже обережним, його бомби нікого не вбивали, він ніколи не залишав слідів, а агенти місцевого відділення Служби безпеки в Катовицях уважали, що за цими інцидентами стоять певні антиурядові організації.[2]

Перший замах ред.

15 липня 1959 року делегація польського і радянського уряду відвідала промислові райони Заглемб'є Домбровське та Верхня Сілезія. До складу делегації входили кілька високопоставлених чиновників, у тому числі польський лідер Владислав Гомулка, радянський лідер Микита Хрущов і перший секретар місцевого відділення Комуністичної партії Польщі Едвард Ґерек.[3] Хрущов приїхав до Польщі, щоб відзначити 15-річчя Польської Народної Республіки[4].

5 липня 1959 року газета «Трибуна робітнича» (пол. Trybuna Robotnicza) опублікувала карту маршруту кортежу, щоб люди змогли привітати лідерів. Едвард Ярос викрав кілька кілограмів амоніту з вугільної шахти[5]. Щоб ушанувати гостей, місцева влада прикрашала вулиці та будівлі вздовж маршруту квітами. Ярос розмістив вибухівку на дереві, сховавши її за квітами. Він встановив таймер і бомба вибухнула о 3-й год., за дві години до прибуття чиновників. Від вибуху ніхто не постраждав.

Гомулка не сказав Хрущову про спробу замаху. Проте радянський лідер дізнався про подію, швидше за все, від працівників КДБ у Польщі.

Другий замах ред.

Друга спроба замаху відбулася 3 грудня 1961 року під час візиту Гомулки до Сосновця. Цього разу лідер Польської комуністичної партії прибув до міста для того, щоб ушанувати місцевих шахтарів, котрі щороку 4 грудня святкують День святої Варвари (покровительки шахтарів). Як і в 1959 році, графік візиту був опублікований у газеті «Trybuna Robotnica» 1 грудня. Гомулка спільно з іншими посадовими особами планував взяти участь у відкритті нової шахти.[6]

Станіслав Ярос з'явився у вибраному місці вранці 3 грудня, але побачивши, що на вулиці було забагато людей, вирішив відкласти вибух, поки делегація не повернеться з відкриття шахти. Зачекавши кілька годин, він побачив декілька транспортних засобів і дійшов висновку, що це автомобільний кортеж Гомулки. Ярос підірвав бомбу, не знаючи, що Гомулка все ще перебуває на вугільній шахті. Внаслідок вибуху двоє людей отримали травми — дівчина, яка проходила поруч, і шахтар, який повертався з урочистостей. Дівчина була частково паралізована, а шахтар пізніше помер у лікарні. Шрапнель також пошкодила один із лімузинів.

Арешт і страта ред.

Францішек Шляхчич, який на той час був начальником Служби безпеки в Катовицях, утратив роботу через нездатність забезпечити належну безпеку. Сам Шляхчич, разом з Едвардом Гереком, були на деякий час серед підозрюваних.

Слідчі, вивчаючи бомбу, встановили, що людина, яка її змайструвала, була добре знайома з електромеханікою, мала доступ до вибухових речовин і була місцевим жителем. Був створений список підозрюваних із 71 імені, включаючи Яроса. 20 грудня відбулись обшуки у будинках підозрюваних. Під час обшуку в будинку Яроса знайдено знаряддя та вибухові речовини. Після арешту Ярос спершу був поміщений у в'язницю в Бендзині, а потім був переведений до Центральної в'язниці в Катовицях, де його камера прослуховувалася. Разом із ним у камеру підсадили таємного агента. 7 січня 1962 року, під час розмови з агентом, Ярос зізнався у виробництві бомби, яка вибухнула 3 грудня. Крім того, він додав, що ця спроба була політично мотивованою і що він тривалий час займався вибуховою діяльністю. Ярош сказав, що в кінці 1950-х років прочитав книжку під назвою «Останній замах на Адольфа Гітлера», яка надихнула його на організацію замахів.

Судовий процес був відносно коротким — він тривав з 9 травня по 25 травня 1962 року. Станіслава Яроса засудили до смертної кари і повісили 5 січня 1963 року.

Примітки ред.

  1. Chciał zabić Gomułkę — stracono go na szubienicy. PAP, December 2, 2011
  2. Zabić Wiesława by Newsweek Polska, 09 sierpnia 2011
  3. 10 lat temu zmarł Edward Gierek, Dzieje.pl, Portal historyczny, July 28, 2011
  4. Mieli zabić Chruszczowa i Gomułkę — Tadeusz M. Płużański, 3 stycznia 2007. Архів оригіналу за 23 листопада 2011. Процитовано 15 травня 2018.
  5. Zamach na Władysława Gomułkę, portal polska.pl. Архів оригіналу за 21 липня 2012. Процитовано 15 травня 2018.
  6. Miners' Day or St. Barbara Day (Barborka) — December 4. Written by Jagoda Urban-Klaehn Tuesday, December 3, 2002. Архів оригіналу за 16 травня 2018. Процитовано 15 травня 2018.