Відкрити головне меню

Ставніцер Андрій Олексійович
Народився 19 червня 1982(1982-06-19) (37 років)
Тирниауз, Кабардино-Балкарія
Діяльність бізнесмен
Відомий завдяки український бізнесмен, акціонер і засновник компаній ТІС і MV Cargo.
Діти четверо дітей
Почесний Консул Республіки Австрія в Одесі (2014)

Ставніцер Андрій Олексійович (рос. Андрей Алексеевич Ставницер, 19 червня 1982(19820619) року в Тирниауз, Кабардино-Балкарія) — український бізнесмен, співвласник і генеральний директор порту ТІС, співвласник (разом з братом Гребенников, Єгор Олексійович) терміналу MV Cargo, співвласник компанії  P&O Maritime Ukraine, української буксирної «доньки» світового портового оператора DP World, партнер інвестиційної компанії SD Capital, власник інтелектуального простору mOre в Києві. Почесний консул Республіки Австрія в Одесі[1], член Наглядової ради The Aspen Institute Kyiv[2], член Наглядової ради Єврейської конфедерації України.

Зміст

БіографіяРедагувати

ОсвітаРедагувати

Кар'єра та бізнесРедагувати

  • 2001 року зайняв посаду помічника головного диспетчера компанії ТІС у порту «Південний». У різних дивізіонах найбільшого стивідорного оператора України пропрацював 6 років. 2007 року призначений генеральним директором ТІС.
  • Один із акціонерів компанії, створеної 1994 року батьком Андрія Ставніцера — Олексієм Михайловичем Ставніцером (1942-2011). Володіє частками у терміналах ТІС-Руда, ТІС-Вугілля, ТІС-Контейнерний термінал, компаніях ТІС-14 причал, ТІС-15 причал, ТІС-Інфраструктура, а також у компанії МВ Карго, яка спільно з корпорацією Cargill будує зерновий термінал в порту «Южний».
  • 2010 року А. Ставніцер став директором Міжнародної асоціації портів і гаваней (International Association of Ports and Harbours) від України[3]. ТІС є єдиним портом, який представляє Україну у цій престижній професійній організації.
  • 2014 року А. Ставніцер отримав екзекватуру Почесного Консула Республіки Австрія в місті Одеса[4]. Консульський округ включає в себе Одесу та Одеську область.
  • 2016 року компанія МВ Карго А. Ставніцера підписала договір із американською продовольчою корпорацією Cargill про будівництво зернового терміналу потужністю 5 млн т, у співпраці з ЄБРР та МФК, загальна вартість спільного проекту перевищує $ 150 млн.[5] Частка Андрія Ставніцера та його брата Єгора Гребенникова у проекті становить 49 %[6].
  • У 2015 році А. Ставніцер став одним з героїв книги[7] відомого британського журналіста Тіма Джуди «In Wartime: Stories from Ukraine» («Військовий час: Історії з України»). «За словами одеської преси, Андрій Ставніцер — один з найбагатших людей міста. Це жодним чином не ставить його на рівень українських олігархів, але він управляє особливо успішним портовим бізнесом, який був побудований з нуля. Джерело багатства Андрія знаходиться в двадцяти семи кілометрах на схід від міста. Компанія і порт називаються TIS, або Transinvestservice. Суди вивантажують суди для того, щоб або завезти імпорт до України, або, ймовірніше, експортувати товари. Звідси вивозяться величезні контейнери, заповнені добривами, зерном, залізною рудою і вугіллям. Коли зерно пересипають на судах, пришвартованих до терміналу, з трюмів піднімаються хмари пилу. Уздовж доків знаходяться пагорби з вугілля і залізної руди. З України також виходять рослинні масла і деревна тріска. Устаткування сучасне, сталеві силоси світяться під сонячним світлом. За останні двадцять років в цей бізнес було інвестовано близько 350 мільйонів доларів, і це видно. У компанії працює близько 3500 осіб, це сучасний і успішний бізнес», — пише Джуда[7].
  • 2016 року, спільно з директором з розвитку МВ Карго Філіпом Грушко та заступником голови НБУ Владиславом Рашкованом створив інвестиційну компанію SD-Capital, яка надає послуги консалтингу та супроводу міжнародних інвестиційних проектів у галузях транспорту, інфраструктури, в аграрній і банківській сферах[8].
  • 2016 року, спільно з Павлом Козловим створив в Одесі радіостанцію Radio MORE.FM[9].
  • 2016 року організував в Одесі масштабну зернову конференцію Grain Ukraine, яка зібрала авторитетних міжнародних експертів і найбільших представників вітчизняного агроринку. Конференція проводиться щороку.  У 2019 році захід відбудеться 23-24 травня.[10]
  • У 2017 році Андрій Ставніцер призначений членом Наглядової ради The Aspen Institute Kyiv[11].
  • У 2018 році відкрив інтелектуальний простір mOre у Києві – один з найкращих інвент-майданчиків в Україні. mOre вже відвідали гості світового масштабу – Михайло Казинік, Михайло Козирєв, Марк Солонін, Шалва Амонашвілі та багато інших.
  • У 2018 році про інвестиційний фонд SD Capital та його співвласника Андрія Ставніцера написала авторитетна фінансова британська газета Financial Times. У своїй публікації «Ukraine’s ‘brains, hands and grains' attract investors» журналісти наводять кейси SD Capital, як приклад успішних інвестицій та глибокої локальної експертизи.[12] Йдеться про інвестиційний проект будівництва найбільшого в Україні зернового терміналу MV Cargo та залучення в Україну буксирної «доньки» портового гіганта DP World.
  • У 2018 році увійшов до Наглядової ради Єврейської конфедерації України, що входить у Всесвітній єврейський конгрес під керівництвом Рональда Лаудера.

МеценатствоРедагувати

 
Завдяки підтримці Андрія Ставніцера, в 2014 році знаменита одеська велосотка «одяглася» в національні прапори

Андрій Ставніцер упродовж багатьох років підтримує благодійні організації та соціальні ініціативи, зокрема, групу «Корпорація монстрів» (куратор Одеської дитячої обласної лікарні та декількох дитячих будинків в Одеській обл.)[13], БФ «Зміни одне життя» (займається питаннями всиновлення вихованців інтернатів).[14]

Разом із братом Єгором Гребенниковим управляє благодійним Фондом ім. Олексія Ставніцера. Фонд підтримує розвиток молодіжного скелелазного центру в Одеській області, а також допомагає дитячим будинкам і лікарням.

 
31 березня 2014 року одесити винесли на вулиці міста величезний український прапор, щоб продемонструвати свою патріотичну позицію

Також А. Ставніцер є волонтером Центру соціальних інновацій Impact Hub Odessa. За підтримки Центру в Одесі реалізовані десятки соціальних проектів, зокрема "Таксі «Турбота» — перше в Україні міське таксі для людей з обмеженими можливостями[15].

З початку військового конфлікту на Сході України в квітні 2014 року в Одесі регулярно проходять патріотичні акції за участю та підтримки Андрія Ставніцера. З його ініціативи компанія ТІС купує обладнання та медикаменти для військовослужбовців ЗСУ в зоні АТО.

У серпні 2017 року заснував в Одесі благодійний проект «Час жити!», який опікується людьми похилого віку[16]. Він спрямований на турботу і організацію дозвілля літніх людей. Один з перших напрямків в рамках благодійного проекту — «Добрий обід», мережа точок безкоштовних обідів для людей поважного віку. За словами Ставніцера, на подібний проект його надихнув відомий бізнесмен Гарік Корогодський, організація якого — «Життєлюб» — займається допомогою людям похилого віку.

Співзасновник благодійного фонду «Корпорація монстрів» в Одесі.

НагородиРедагувати

  • 2014 — Людина року на водному транспорті, Національний морський рейтинг[17].
  • 2016 — Людина року на водному транспорті, Національний морський рейтинг. А. Ставніцер відмовився від премії на користь Шоти Хаджішвілі, який побудував зерновий термінал Risoil у порту «Чорноморськ»[18].
  • 2017 — Увійшов у першу п'ятірку рейтингу українських бізнесменів, які можуть слугувати зразком для наслідування, складеного Вendukidze Free Market Center[19].
  • 2017 — Лауреат премії Люди Нового Времени[20].
  • 2018 — Увійшов до десятки рейтингу «ТОП-300 найкращих топ-менеджерів України» порталу «Delo.ua»[21].
  • 2018 — Увійшов до ТОП-100 найвпливовіших людей України згідно з рейтингом журналу «Новое Время»[22].
  • 2019 — Увійшов в ТОП-30 найвпливовіших одеситів за версією журналу «Новое Время»[23].

Особисте життяРедагувати

Одружений, має чотирьох дітей. Дружина Діана Ставніцер — організатор благодійного проекту «Vintage Charity Market» в Одесі[24].

Захоплюється сноубордингом, альпінізмом, реставрацією ретромобілів.

ПриміткиРедагувати

  1. В Одессе открылись почетные консульства Австрии и Словении. Процитовано 2018-06-07. 
  2. The Aspen Institute Kyiv is an educational and policy studies organization.. Aspen Institute Kiev (ru). Процитовано 2018-06-07. 
  3. Андрей Ставницер стал Директором IAPH от Украины
  4. Биография Почетного Консула. Архів оригіналу за 16 вересень 2017. Процитовано 12 травень 2017. 
  5. Cargill and MV Cargo take final steps to build port terminal in Yuzhni, Ukraine
  6. М. В. Карго + Cargill = Зерновой терминал в Южном порту
  7. а б Книга Тіма Джуди «In Wartime: Stories from Ukraine»
  8. Андрей Ставницер и замглавы НБУ Владислав Рашкован создают инвесткомпанию
  9. В Одессе состоялась презентация нового онлайн-радио[недоступне посилання з червень 2019]
  10. Андрей Ставницер: Инвесторы станут в очередь, если Украина откроет рынок земли. Latifundist.com (ru). 2016-07-07. Процитовано 2019-03-15. 
  11. The Aspen Institute Kyiv is an educational and policy studies organization.. Aspen Institute Kiev (ru). Процитовано 2018-06-11. 
  12. Financial Times: Ukraine's 'brains, hands and grains' attract investors. KyivPost. 2018-11-05. Процитовано 2019-03-15. 
  13. Скорая Волонтерская Помощь
  14. Програма «Зміни Одне Життя»
  15. В Одессе появилась первая служба такси для инвалидов-колясочников
  16. «Время жить!» — в Одессе появился социальный проект заботы о пожилых людях
  17. Гендиректор компании «ТИС» Андрей Ставницер стал «Человеком года на водном транспорте-2014»
  18. Отказ от награды «Человек года на транспорте»
  19. Експерти та журналісти визначили 17 українських бізнесменів, які можуть слугувати взірцем для наслідування
  20. Відбулося вручення премії «Люди Нового Времени 2017»
  21. Названы 300 лучших топ-менеджеров Украины. delo.ua (ru). Процитовано 2018-08-31. 
  22. Журнал Новое Время оприлюднив рейтинг 100 найвпливовіших людей України. Процитовано 2018-08-31. 
  23. Рейтинг НВ. Топ-30 самых влиятельных одесситов. nv.ua. Процитовано 2019-06-20. 
  24. Vintage Charity Market в Одессе | Отклик. www.otclick.com.ua (ru). Архів оригіналу за 2018-06-12. Процитовано 2018-06-11. 

ДжерелаРедагувати