Срібноцвіт кущовий

вид рослин

Срібноцвіт кущовий[1] (Argyranthemum frutescens) — вид рослин із родини айстрових (Asteraceae). Етимологія: лат. frutescens — «кущитися»[2].

Срібноцвіт кущовий
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Рід: Срібноцвіт (Argyranthemum)
Вид:
A. frutescens
Біноміальна назва
Argyranthemum frutescens
(L.) Sch.Bip., 1844

Біоморфологічна характеристика

ред.

Це багаторічний кущ заввишки 20–80 см. Сильно розгалужена рослина часто виростає кулястим кущем, у якого гілки від горизонтальних до вертикальних. Чергові, більш-менш м'ясисті і синьо-зелені листки за обрисом від овальної до овально-ланцетної форми, 1–8 см завдовжки і 4–6 см завширшки. Суцвіття нещільні, складаються з 4–30 квіткових голів, білих з жовтою серединкою, до 2 см в діаметрі. У більшості підвидів язички променевих суцвіть мають довжину ≈ 8 мм, чисто-білі, жіночі та утворюють плодючі сім'янки, трикутні до рогоподібних крилатих. Сім'янки жовтих трубчастих центральних квіток безплідні, однокрилі. Папус завжди неправильної форми корони. Квітка дуже ароматна.

Середовище проживання

ред.

Батьківщиною є Канарські острови[3][4].

В Україні зростає на квітниках — на півдні; на півночі розводиться як оранжерейна й кімнатна рослина[5].

Використання

ред.

Декоративна рослина, що має багато сортів і форм[5].

Галерея

ред.

Примітки

ред.
  1. Argyranthemum frutescens // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Dictionary of Botanical Epithets. Архів оригіналу за 22 травня 2020. Процитовано 26.03.2022. (англ.)
  3. Argyranthemum frutescens. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 11 грудня 2021. Процитовано 26.03.2022. (англ.)
  4. Argyranthemum frutescens. Catalogue of Life. Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 26.03.2022. (англ.)
  5. а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 336.