Сріблодзьоб чорногузий
| Сріблодзьоб чорногузий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
,_crop.jpg) Чорногузі сріблодзьоби (підвид E. c. orientalis,Кенія)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Euodice cantans (Gmelin, JF, 1789) | ||||||||||||||||
 Мапа поширення виду: синім — підвид E. c. cantans жовтим — E. c. orientalis | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Lonchura cantans | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Сріблодзьоб чорногузий[2] (Euodice cantans) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae). Поширений в Африці.
Поширення ред.
Вид поширений у величезному ареалі, який включає весь Сахель від Сенегалу та Мавританії до суданського та єгипетського узбережжя Червоного моря, ідучи на південь через весь Африканський Ріг і в прибережну смугу Східної Африки, аж до центральної Танзанії. Він також присутній уздовж південної прибережної смуги Аравійського півострова та в Хадрамауті.
Цей вид мешкає в сухих і напівпустельних районах з більш-менш щільним трав'яним покривом і наявністю розрізнених дерев або кущів: тому він зустрічається в районах саван і прерій, хоча зазвичай уникає переважно скелястих і гірських районів, хоча поодинокі екземпляри можна зустріти на висоті до 2000 м.
Підвиди ред.
Виділяють два підвиди:
- E. c. cantans (Gmelin, JF, 1789) — Мавританія, Сенегал і Гамбія до Південного Судану;
- E. c. orientalis (Lorenz von Liburnau, L & Hellmayr, 1901) — південь Аравійського півострова, східний Судан до Сомалі та південь до Танзанії.
Опис ред.
Сріблодзьоб чорногузий має довжину приблизно 10 см, включаючи довгий загострений хвіст. Має грубий конічний блакитно-сірий дзьоб. Дорослі особини мають дрібно смугасту світло-коричневу верхню частину тіла, білувату нижню частину тіла, тоді як пір'я на крупі, хвості та криючі чорні. Підвид E. c. orientalis має темніше обличчя та верхню частину тіла.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2018). Euodice cantans: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 29 вересня 2023
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Посилання ред.
- Birds of The Gambia Barlow, Wacher and Disley, ISBN 1-873403-32-1
- BirdLife Species Factsheet
- Munias and Mannikins by Robin Restall, ISBN 1-873403-51-8
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |