Вікіпедія

Справа колишніх бійців «Торнадо»

Справа про злочини бійців роти спецпризначення МВС «Торнадо» — судовий процес проти особового складу бійців колишньої роти міліції України «Торнадо» за обвинуваченням у вчиненні ряду злочинів різного ступеня тяжкості в ході антитерористичної операції на сході України[1][2]. Розслідування справи набуло великого суспільного та політичного резонансу[2]. 7 квітня 2017 року, за рішенням суду, вісім бійців, у тому числі командир роти Руслан Онищенко та його заступник Микола Цукур отримали від 8 до 11 років ув'язнення. Ще чотирьох бійців батальйону засудили до умовного терміну[1].

Передісторія ред.

Докладніше: Рота міліції «Торнадо»

16 жовтня 2014 року міністр МВС Арсен Аваков віддав наказ розформувати батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Шахтарськ»:[3]

  Батальйон „Шахтарськ“, який чудово бився під Іловайськом, мною був розпущений, тому що неодноразові випадки мародерства у Волновасі і в інших ситуаціях мали місце… не весь загін з 700 добровольців займався мародерством, а всього 50 осіб, але ці 50 осіб змогли зганьбити честь всього спецзагону»  

Після розформування батальйону особовий склад був поділений на дві групи: одна частина бійців перейшла в підрозділ МВС «Свята Марія», з іншої групи співробітників МВС, переважно жителів Донецької та Луганської областей, було вирішено створити новий добровольчий підрозділ МВС «Торнадо»[4][2].

23 жовтня 2014 року в Запоріжжі у пресцентрі «TEZIS.TV» пройшла презентація нового спецпідрозділу МВС журналістам та представникам громадськості. Командир Данило Воля (псевдо — «Перший») зазначив, що підрозділ буде функціонувати у складі роти. Основне завдання — протидія сепаратизму на сході України. Особовий склад «Торнадо» планує виконувати завдання розвідувально-диверсійного характеру[5][6][7].

Кримінальне провадження ред.

В березні 2015 року військова прокуратура почала кримінальне провадження за статтями 255 (створення злочинної організації), 127 (вчинення насильницьких дій, пов'язаних зі статевим насильством), 115 (вбивство) Кримінального кодексу України за фактом створення міліціонерами «Торнадо» злочинної організації та вчинення ними злочинних дій особливої тяжкості[8].

17 червня 2015 року за цим провадженням співробітники управління внутрішньої безпеки МВС разом зі слідчими військової прокуратури затримали вісім бійців окремої роти «Торнадо», в тому числі командира цього підрозділу лейтенанта міліції Руслана Онищенка, раніше п'ять разів засудженого[9]. Одразу ж з початком затримань бійців спецроти, її бійці у кількості 100 осіб офіційно оформлених в МВС та ще 70 невідомих осіб зачинилися на своїй базі у приміщенні школи під Лисичанськом та відмовилися допускати на територію бази слідчих[10][11][12][13]. На якийсь час ситуація загострилася, але силових дій вдалося уникнути і батальйон було переведено з Луганської області до Донецької області на розформування[14].

18 червня 2015 року Арсен Аваков підписав наказ про розформування роти міліції «Торнадо»[15][16].

Коментуючи цю ситуацію, у «Торнадо» заявили, що арешт командира пов'язаний із його боротьбою з контрабандою[17]. Голова Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Геннадій Москаль, заявив, що такими заявами бійці лише прикривають свою негідну поведінку. За його словами, воювати підрозділ не бажає і ніколи не брав участь у бойових операціях, а перетворився в організоване злочинне угруповання[18][19].

Суд ред.

Розгляд об'ємної справи з 80 томів, у якій брали участь 111 свідків та 13 потерпілих тривав майже два роки[20][21].

Судовий процес відбувався в закритому режимі, оскільки, за поясненнями представників суду, «обвинувачення містить злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності потерпілих»[22]. Бійці «Торнадо» оголошували голодування, вимагаючи провести відкритий судовий процес[23].

Вирок ред.

7 квітня 2017 року Оболонський районний суд Києва ухвалив обвинувальний вирок щодо 12 бійців розформованого батальйону «Торнадо». Екс-командир роти Руслан Онищенко отримав 11 років позбавлення волі, його заступник Микола Цукур — 9 років, громадянин Білорусі Данііл Ляшук — 10 років, Ілля Холод — 9,5 років. Екс-бійці Борис Гульчук, Максим Глєбов, Микита Куст отримали по 9 років позбавлення волі кожен, Анатолій Пламадяла — 8 років позбавлення волі. Юрія Шевченка, Романа Іваша, Андрія Демчука та Микиту Свиридовського було засуджено до 5 років позбавлення волі з випробувальним терміном 3, 2, 2 та 2 роки, відповідно[24][25][26]. З кожного із засуджених було стягнуто по 7 750 гривень судових витрат, усі вони були позбавлені міліцейських звань[27].

Апеляції ред.

16 березня 2018 року Апеляційний суд Києва почав розглядати апеляцію на рішення Оболонського районного суду столиці. Адвокати бійців стверджували, що в оскаржуваному вироку вже немає первісних, найбільш тяжких звинувачень, як-от убивства та зґвалтування і навіть визнані судом звинувачення (привласнення майна, незаконне проникнення до будівель тощо) не доведені. Також депутат Юрій Тимошенко заявив про свій намір взяти засуджених на поруки. Тим часом у Генпрокуратурі наголошували, що провина бійців є цілком доведеною і що вирок є занадто м'яким, особливо щодо трьох «торнадівців», які отримали умовні терміни[28].

22 листопада 2019 року Київський апеляційний суд залишив без змін вирок Оболонського районного суду міста Києва від 7 квітня 2017 року[29].

10 вересня 2021 року Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду України залишив вирок дванадцяти колишнім бійцям розформованої роти міліції «Торнадо» без змін[30].

Заворушення у СІЗО ред.

9 серпня 2018 року засуджені екс-бійці роти МВС «Торнадо» влаштували бунт у Лук'янівському СІЗО, відмовляючись підкоритися правоохоронцям, які з'явилися з перевіркою в камеру. Ув'язнені забарикадувались та застосували саморобні вибухові пакети, через що постраждав один з правоохоронців[31][32]. Спецназівцям поліції і СБУ довелося штурмувати камеру. В результаті трьох «торнадівців» вивезли в інші слідчі ізолятори на території Київської області, а ще чотирьох помістили в карцер Лук'янівського СІЗО[33][34]. За фактом вчинння правопорушень була відкрита кримінальна справа. За результатами досудового розслідування екс-командир роти «Торнадо» Онищенко та ще три колишніх бійці підозрювалися у скоєнні злочинів, передбачених ст. 294, частини 1 Кримінального кодексу України (масові заворушення), ст. 342, ч. 2 (опір працівнику правоохоронного органу), ст. 345, ч. 4 (загроза чи насильство щодо працівника правоохоронного органу), ст. 348 (посягання на життя працівника правоохоронного органу), ст. 263, ч. 1 (незаконне поводження зі зброєю). Ще чотири співучасники бунту підозрювалися у порушенні статей, що передбачають відповідальність за масові заворушення та опір працівникові правоохоронного органу[35]. Трьом співробітникам слідчого ізолятора висунуто звинувачення у пособництві[35].

Подальша доля ред.

Частина обвинувачених у справі утримувалась у СІЗО з 2015 року, коли діяв «закон Надії Савченко», який дозволяв зараховувати один день попереднього ув'язнення за два дні відбування покарання. Тому призначені терміни покарання Куст, Гульчук, Глєбов та Пламадяла відбули в 2020 році, але продовжували залишатися під вартою у справі про заворушення у СІЗО.

15 лютого 2021 року суд змінив запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арест для Анатолія Пламадялу та Бориса Гульчука, після чого перший виїхав відбувати покарання до Кривого Рогу, а другий — до Полтави[36].

17 березня 2021 року Шевченківський суд міста постановив відпустити під цілодобовий домашній арешт Микиту Куста та Максима Глєбова[37].

В червні 2021 року на свободу вийшов Данііл Ляшук[38].

11 липня 2022 року Шевченківський апеляційний районний суд відпустив на поруки екскомандира батальйону «Торнадо» Руслана Онищенка. За нього поручилися дисидент радянських часів, народний депутат України Степан Хмара та його дружина Роксолана[39].

Як повідомляє BBC Україна, станом на квітень 2023 року усі «торнадівці» на свободі. З судових ухвал відомо, що принаймні троє звільнених після початку повномасштабного вторгнення пішли воювати. Серед них був Данііл Ляшук, який загинув на Бахмутському напрямку 1 квітня 2023 року[38].

Примітки ред.

  1. ↑ а б ГПУ оголосила, за якими статтями засудили екс-бійців роти "Торнадо". 5 канал (ua) . https://www.5.ua. 8 квітня 2017. Процитовано 3 квітня 2023.
  2. ↑ а б в Лілія Гришко (15 серпня 2016). Суд над бійцями "Торнадо": 5 фактів про скандальну справу (ua) . www.dw.com. Процитовано 3 квітня 2022.
  3. ↑ Батальйон «Шахтарськ» розформований через мародерства — Аваков [Архівовано 19 жовтня 2014 у Wayback Machine.], УНІАН
  4. ↑ Павєл Шеремет. Антон Геращенко: Близько 500 осіб вважаються зниклими безвісти. Знайти живими їх навряд чи вдасться [Архівовано 18 листопада 2014 у Wayback Machine.], Українська правда, 30 вересня 2014
  5. ↑ Батальон «Торнадо»: история и перспективы — Запорожье ПРЕСС-КОНФЕРЕНЦИЯ. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 18 листопада 2014.
  6. ↑ В Запорожье презентован батальон «Торнадо» (экс-Шахтерск) — «ТЕЗИС»
  7. ↑ Батальон "Торнадо" (экс-Шахтерск) в Запорожье - Максим Иванищев, ТЕЗИСИНФОРМ (uk-UA) , процитовано 3 квітня 2023
  8. ↑ Озброєні бійці "Торнадо" знаходяться у Боярці – Матіос. Укрінформ (укр.). Процитовано 19 вересня 2022.
  9. ↑ Бійців «Торнадо» затримали за катування і збочене згвалтування - прокурор | УКРІНФОРМ. web.archive.org. 18 червня 2015. Архів оригіналу за 18 червня 2015. Процитовано 3 квітня 2023.
  10. ↑ "Торнадо" відмовляється скласти зброю. Міліція готова стріляти | УКРІНФОРМ. web.archive.org. 18 червня 2015. Архів оригіналу за 18 червня 2015. Процитовано 3 квітня 2023.
  11. ↑ З 170 бійців "Торнадо" чверть виявилися колишніми зеками - Матіос (ua) . Еспресо. 18 червня 2015. Процитовано 7 липня 2022.
  12. ↑ Матіос нарахував на базі "Торнадо" 170 чоловік, чверть яких колишні зеки (ua) . ТСН. 19 червня 2015. Процитовано 7 липня 2022.
  13. ↑ Бійці "Торнадо" відмовляються роззброюватися та погрожують стріляниною, – Матіос (ua) . Еспресо. 15 серпня 2016. Процитовано 7 липня 2022.
  14. ↑ Ивахненко В. (1 липня 2015). Преступное "Торнадо" (рос.). «Радио Свобода». Процитовано 29 липня 2017.
  15. ↑ Аваков підписав наказ про розформування роти «Торнадо» (ua) . Радіо Свобода. 18 червня 2015. Процитовано 7 липня 2022.
  16. ↑ Аваков підписав указ про розформування роти "Торнадо" (ua) . РБК-Україна. 18 червня 2015. Процитовано 7 липня 2022.
  17. ↑ МВС розформовує «Торнадо» — перевірять кожного бійця. Архів оригіналу за 18 червня 2015. Процитовано 18 червня 2015.
  18. ↑ МОСКАЛЬ ХОЧЕ РОЗФОРМУВАТИ БАТАЛЬЙОН "ТОРНАДО": "ПІДРОЗДІЛ ПЕРЕТВОРИВСЯ НА ЗЛОЧИННЕ УГРУПОВАННЯ". 5.ua. 18 червня 2015.
  19. ↑ Москаль висунув ультиматум бійцям «Торнадо». Архів оригіналу за 18 червня 2015. Процитовано 18 червня 2015.
  20. ↑ Прокуратура: По делу Торнадо в суд передали 80 томов документов. LIGA (рос.). 16 серпня 2016. Процитовано 4 квітня 2023.
  21. ↑ Екс-командир батальйону «Торнадо» випустили з в'язниці. Novosti-N (ua) . Процитовано 4 квітня 2023.
  22. ↑ У суді показали, як "торнадівці" зривають засідання. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 6 квітня 2023.
  23. ↑ Obozrevatel (11 січня 2016). Бійці Торнадо оголосили голодування: вимагають відкритого судового процесу. OBOZREVATEL NEWS (укр.). Процитовано 6 квітня 2023.
  24. ↑ Справа «Торнадо»: і прокуратура, і захист заявили, що оскаржать вироки. Радіо Свобода (ua) . 7 квітня 2017. Процитовано 3 липня 2022.
  25. ↑ Суд засудив до різних термінів позбавлення волі 12 екс-бійців «Торнадо» вироки. Радіо Свобода (ua) . 7 квітня 2017. Процитовано 3 липня 2022.
  26. ↑ ГПУ оголосила, за якими статтями засудили екс-бійців роти "Торнадо". 5 канал (ua) . https://www.5.ua. 8 квітня 2017. Процитовано 7 липня 2022.
  27. ↑ Евгений Жуков. В Киеве по обвинению в пытках осуждены бойцы распущенной роты «Торнадо» // Deutsche Welle, 08.04.2017.
  28. ↑ Солонина, Євген (16 березня 2018). Бійці роти «Торнадо»: «герої» чи «злочинці»? Покаже апеляція. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 3 липня 2022.
  29. ↑ Апеляційний суд залишив без змін вирок ексбійцям "Торнадо". lb.ua (укр.). 22 листопада 2019. Процитовано 3 липня 2022.
  30. ↑ Водяний, Андрій (11 вересня 2021). Верховний Суд залишив без змін вирок "торнадівцям". lb.ua (укр.). Процитовано 3 липня 2022.
  31. ↑ Братюк, Юрій (23 жовтня 2018). Поліція завершила розслідування у справі бунту бійців «Торнадо» в Лук'янівському СІЗО. https://zaxid.net (укр.). Процитовано 7 липня 2022.
  32. ↑ Чотирьом екс-бійцям "Торнадо" і двом працівникам СІЗО оголосили підозри. Укрінформ (укр.). 23 серпня 2018. Процитовано 7 липня 2022.
  33. ↑ Бійці "Торнадо" влаштували бунт у Лук'янівському СІЗО (оновлено) (відео). LB.ua. Процитовано 4 квітня 2023.
  34. ↑ Zaxid.net. Поліція завершила розслідування у справі бунту бійців «Торнадо» в Лук'янівському СІЗО. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 4 квітня 2023.
  35. ↑ а б Zaxid.net. Поліція завершила розслідування у справі бунту бійців «Торнадо» в Лук'янівському СІЗО. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 4 квітня 2023.
  36. ↑ Суд звільнив з-під варти двох обвинувачених у справі щодо бунту в Лук'янівському СІЗО. Це ексбійці «Торнадо». hromadske.ua (укр.). 15 лютого 2021. Процитовано 4 квітня 2023.
  37. ↑ Суд звільнив з-під варти двох ексбійців "Торнадо". gordonua.com. Процитовано 4 квітня 2023.
  38. ↑ а б Під Бахмутом загинув "Моджахед" - білоруський доброволець та ексбоєць "Торнадо". BBC News Україна (укр.). Процитовано 4 квітня 2023.
  39. ↑ Суд відпустив на поруки екскомбата «Торнадо» Онищенка (фото). Главком | Glavcom (укр.). 11 липня 2022. Процитовано 4 квітня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Справа_колишніх_бійців_«Торнадо»&oldid=39716150