Сплюшка мантананійська
| Сплюшка мантананійська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Otus mantananensis (Sharpe, 1892) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Scops mantananensis | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Сплюшка мантананійська[2] (Otus mantananensis) — вид совоподібних птахів родини совових (Strigidae). Мешкає в Малайзії і на Філіппінах.
Опис
ред.
Довжина птаха становить 18-20 см, вага 106-110 г. У представників сірувато-коричневої морфи верхня частина тіла поцяткована чорними плямками, на плечах у них білувата смуга. Нижня частина тіла світлаша поцяткована чорними плямками. Представники рудої морфи мають переважно рудувато-коричневе забарвлення. На голові помітні пір'яні "вуха". Очі жовті, дзьоб світло-роговий, лапи оперені, пальці сірувато-коричневі, кігті темно-рогові. Голос — серія коротких, низьких криків «куїк», які повторюються з інтервалом у 5-6 секунд.
Підвиди
ред.Виділяють чотири підвиди:[3]
- O. m. mantananensis (Sharpe, 1892) — острови Мантанані[en], Раса[de] і Урсула[de] (на південь від Палавана);
- O. m. cuyensis McGregor, 1904 — острови Куйо[en] і Каламіан[en] (західні Філіппіни);
- O. m. romblonis McGregor, 1905 — острови Бантон[en], Ромблон[de], Таблас, Сібуян, Тес-Реєс і Семірара[en] (центральні Філіппіни);
- O. m. sibutuensis (Sharpe, 1893) — острови Туміндао і Сібуту[en] (південний захід архіпелага Сулу).
Поширення і екологія
ред.Мантананійські сплюшки живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, на узліссях і галявинах, в кокосових гаях і на казуаринових плантаціях. Живляться переважно комахами. Гніздування відбувається в березні-травні, гніздяться в дуплах дерев.
Збереження
ред.МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція мантананійських сплюшок становить від 10 до 20 тисяч птахів.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Otus mantananensis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 06 жовтня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 06 жовтня 2022.
Джерела
ред.- Claus König, Friedhelm Weick: Owls of the World. Christopher Helm, London 2008, ISBN 978-0-7136-6548-2
- Smythies, B.E.; Davison, G.W.H. (1999). The Birds of Borneo. Kota Kinabalu: Natural History Publications. ISBN 983-812-028-6.
- Allen, Desmond (2020). Birds of the Philippines. Barcelona: Lynx and Birdlife International Guides. с. 182—183.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |