Відкрити головне меню
«Розпяття», Нижньорейнський майстер, XV ст.
Священний спис (Спис Лонгина). Зберігається у Віденській скарбниці (Wiener Schatzkammer).

Спис Лонги́на (Спис Долі, Спис Христа) — один з Інструментів Страстей Господніх, спис, який римський воїн Лонгин встромив поміж ребра Ісуса Христа, розп'ятого на Хресті. Як і всі Знаряддя Страстей, спис уважається однією з найбільших реліквій християнства.

Артефакти, що претендують називатися «Списом Лонгина»Редагувати

У різних церквах світу зберігається кілька реліквій, які вважаються списом Лонгіна, або його фрагментом. З метою встановлення віку, найбільш відповідного євангельським часам, вченими проводяться експертизи.

Ватиканський списРедагувати

Зберігається в Базиліці святого Петра в Римі. Він ототожнюється зі списом, що зберігався в Константинополі, а спочатку в Єрусалимі, принаймні з VI століття.

Перша згадка про спис зустрічається у Антонія з П'яченци (570)[1], який, здійснивши паломництво в Єрусалим, написав, що в храмі Святого Сіону він бачив «… терновий вінець, яким був увінчаний наш Господь, і спис, яким він був заколеним». У 614 році Єрусалим захопили перси, до них же потрапили і всі Страсні реліквії. Згідно з Великодньою хронікою[1] наконечник списа був відламаний, і в тому ж 614 році опинився в Константинополі, де з тих пір зберігався спочатку в храмі святої Софії, а пізніше в церкві Фароської Богоматері разом з іншими святинями християнства. Втім, за іншими повідомленнями, спис і далі залишався в Єрусалимі на галереях храму Гробу Господнього. Єпископ Аркульф, що побував на Святій землі бл. 670 р., говорив: «… спис є вправленим у дерев'яний хрест у портику базиліки Костянтина; древко цього списа розколоте на дві частини …»[2], це підтверджував і візантійський паломник першої половини IX ст. Єпіфаній. «А між темницею і розп'яттям є двері святого Костянтина … Тут же лежать Спис, і Губка, і Тростина …».[3] Після IX ст. відомостей про знаходження списа в Єрусалимі в джерелах немає.

У Константинополі він залишався до 1492, коли був подарований султаном папі Інокентію VIII, відвезений до Рима і поміщений у соборі святого Петра.

Віденський списРедагувати

Докладніше: Віденський спис

Віденський спис веде свою історію з часів Оттона I (912973 рр.). Він характеризується вкрапленням металу, який вважається цвяхом із розп'яття. Спис разом з іншими атрибутами імператорської влади з кінця XVIII століття зберігається в палаті скарбів Віденського палацу. У 1938 році, після анексії Австрії, обербургомістр Лібель переніс з Віденського палацу атрибути імператорської влади, які він виставляв протягом року в церкві св. Катаріни. Обставини перевозу атрибутів імператорської влади з Відня до Нюрнберга та їх повернення Австрії генералом Джорджем Паттоном, обросли численними легендами. Завдяки цьому, спис є важливою складовою частиною сучасної міфології, яка виникла навколо замку Вевельсбург.

Вірменський списРедагувати

Ця реліквія перебуває у Вірменії, у скарбниці Ечміадзіна (нова назва Вагаршапат).

Там спис зберігається з XIII століття; до цього перебував в Ґегардаванку (Вірменія), куди був привезений, як вважається, апостолом Тадеєм Едеським разом з іншими реліквіями. Це зробило монастир популярним місцем для паломництва вірмен протягом багатьох століть. Назва «Ґегардаванк» фіксується із 1250 року (Ґегардаванк дослівно перекладається як «Монастир списа»).

Краківський списРедагувати

Після дослідження виявився копією віденського списа[4].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б . htm Catholic Encyclopedia. The Holy Lance[недоступне посилання з липень 2019]
  2. / 660—680/Arculf/text1.htm Аркульфа розповідь про святі місця, записана Адаманом бл. 670 року. Видав і переклав І. Помяловський // ППС. — СПб., 1898. — Т. 17. — Вип. 1. — С. 67-68.
  3. Повість Єпіфанія про Єрусалим та сущих в ньому місць першої половини IX ст. / Під ред. В. Г. Василевського // ППС. — СПб., 1886. — Т. 4. — Вип. 2. — Кн. 11. — С. 1, 10, 16. Комм. с. 49-58.
  4. Justin Griffin. The Grail procession]

ПосиланняРедагувати