Відкрити головне меню
«Розпяття», Нижньорейнський майстер, XV ст.
Священний спис (Спис Лонгина). Зберігається у Віденській скарбниці (Wiener Schatzkammer).

Спис Лонги́на (Спис Долі, Спис Христа) — один з Інструментів Страстей Господніх, спис, який римський воїн Лонгин встромив поміж ребра Ісуса Христа, розп'ятого на Хресті. Як і всі Знаряддя Страстей, спис уважається однією з найбільших реліквій християнства.

Зміст

Артефакти, що претендують називатися «Списом Лонгина»Редагувати

У різних церквах світу зберігається кілька реліквій, які вважаються списом Лонгіна, або його фрагментом. З метою встановлення віку, найбільш відповідного євангельським часам, вченими проводяться експертизи.

Вірменський списРедагувати

Ця реліквія перебуває у Вірменії, у скарбниці Ечміадзіна (нова назва Вагаршапат).

Там спис зберігається з XIII століття; до цього перебував в Ґегардаванку (Вірменія), куди був привезений, як вважається, апостолом Тадеєм Едеським разом з іншими реліквіями. Це зробило монастир популярним місцем для паломництва вірмен протягом багатьох століть. Назва «Ґегардаванк» фіксується із 1250 року (Ґегардаванк дослівно перекладається як «Монастир списа»).

Ватиканський списРедагувати

Зберігається в Базиліці святого Петра в Римі. Він ототожнюється зі списом, що зберігався в Константинополі, а спочатку в Єрусалимі, принаймні з VI століття.

Перша згадка про спис зустрічається у Антонія з П'яченци (570)[1], який, здійснивши паломництво в Єрусалим, написав, що в храмі Святого Сіону він бачив «… терновий вінець, яким був увінчаний наш Господь, і спис, яким він був заколеним». У 614 році Єрусалим захопили перси, до них же потрапили і всі Страсні реліквії. Згідно з Великодньою хронікою[1] наконечник списа був відламаний, і в тому ж 614 році опинився в Константинополі, де з тих пір зберігався спочатку в храмі святої Софії, а пізніше в церкві Фароської Богоматері разом з іншими святинями християнства. Втім, за іншими повідомленнями, спис і далі залишався в Єрусалимі на галереях храму Гробу Господнього. Єпископ Аркульф, що побував на Святій землі бл. 670 р., говорив: «… спис є вправленим у дерев'яний хрест у портику базиліки Костянтина; древко цього списа розколоте на дві частини …»[2], це підтверджував і візантійський паломник першої половини IX ст. Єпіфаній. «А між темницею і розп'яттям є двері святого Костянтина … Тут же лежать Спис, і Губка, і Тростина …».[3] Після IX ст. відомостей про знаходження списа в Єрусалимі в джерелах немає.

У Константинополі він залишався до 1492, коли був подарований султаном папі Інокентію VIII, відвезений до Рима і поміщений у соборі святого Петра.

Віденський списРедагувати

Докладніше: Віденський спис

Віденський спис веде свою історію з часів Оттона I (912 - 973 рр.). Він характеризується вкрапленням металу, який вважається цвяхом із розп'яття. Спис разом з іншими атрибутами імператорської влади з кінця XVIII століття зберігається в палаті скарбів Віденського палацу. У 1938 році, після анексії Австрії, обербургомістр Лібель переніс з Віденського палацу атрибути імператорської влади, які він виставляв протягом року в церкві св. Катаріни. Обставини перевозу атрибутів імператорської влади з Відня до Нюрнберга та їх повернення Австрії генералом Джорджем Паттоном, обросли численними легендами. Завдяки цьому, спис є важливою складовою частиною сучасної міфології, яка виникла навколо замку Вевельсбург.

Краківський списРедагувати

Після дослідження виявився копією віденського списа[4].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б . htm Catholic Encyclopedia. The Holy Lance[недоступне посилання з липень 2019]
  2. / 660—680/Arculf/text1.htm Аркульфа розповідь про святі місця, записана Адаманом бл. 670 року. Видав і переклав І. Помяловський // ППС. — СПб., 1898. — Т. 17. — Вип. 1. — С. 67-68.
  3. Повість Єпіфанія про Єрусалим та сущих в ньому місць першої половини IX ст. / Під ред. В. Г. Василевського // ППС. — СПб., 1886. — Т. 4. — Вип. 2. — Кн. 11. — С. 1, 10, 16. Комм. с. 49-58.
  4. Justin Griffin. The Grail procession]

ПосиланняРедагувати