Відкрити головне меню

Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО у Намібії

стаття-список у проекті Вікімедіа

Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО у Намібії станом на 2016 рік налічує 2 пам'ятки, що становить приблизно 0,2 % від загальної кількості об'єктів Світової спадщини у світі (1007 станом на 2014 рік). Одна з пам'яток належить до об'єктів культурного (критерії i-vi), інша — до об'єктів природного типу (критерії vii-x).

Намібія ратифікувала Конвенцію ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини 6 квітня 2000 року[1], а намібійські пам'ятки входили до переліку об'єктів Світової спадщини у 2007[2] та 2013[3] роках.

Зміст

Пояснення до спискуРедагувати

У таблицях нижче об'єкти розташовані у хронологічному порядку їх додавання до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Кольорами у списку позначено:

   Об'єкт культурного типу
   Об'єкт природного типу
   Об'єкт змішаного типу

На мапах кожному об'єкту відповідає червона позначка ( ).

ОписРедагувати

Твіфелфонтейн — найбільше в Африці скупчення наскельних малюнків. Виявлені кам'яні предмети, намиста зі шкаралупи яєць страусів, підвіски з кристалічного сланцю, відносяться до пізнього періоду кам'яної доби. Визнано Об'єктом спадщини у 2007 році, на 31-й сесії Комітету ЮНЕСКО.

Прибережна пустеля Наміб має площу близько 310 000 км² і тягнеться на 1900 км вздовж узбережжя Атлантичного океану від міста Намібе в Анголі, через всю Намібію (яка отримала від пустелі свою назву) до гирла річки Уліфантс в Капській провінції Південно-Африканської Республіки. Вона простягається вглиб континенту на відстань від 50 до 160 км до підніжжя внутрішньоконтинентального плато; на півдні вона з'єднується з південно-західною частиною Калахарі. Пустеля розподіляється на три географічні зони, які тягнуться смугами удовж узбережжя: дуже вузька прибережна смуга, де добре відчувається вплив океану, зовнішній Наміб, який займає решту західної половини пустелі, і внутрішній Наміб в східній, найбільш континентальній частині пустелі. Між цими зонами існують широкі перехідні області.

Розташування об'єктівРедагувати

Об'єкти Світової спадщини ЮНЕСКО на мапі Намібії

СписокРедагувати

У даному списку подано перелік об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО у Намібії в хронологічному порядку їх додавання до списку.

Зображення Назва Розташування Час створення Рік внесення до списку Критерії
1   Твіфелфонтейн
(англ. Twyfelfontein)
Область Кунене 4 тис. до н. е. 2007 1255 iii, v
2   Наміб
(англ. Namib Sand Sea)
Область Хардап 2013 1430 vii, viii, ix, x

Розташування кандидатівРедагувати

Кандидати до списку Світової спадщини ЮНЕСКО на мапі Намібії

Попередній списокРедагувати

Попередній список — це перелік важливих культурних і природних об'єктів, що пропонуються включити до Списку всесвітньої спадщини. Станом на 2013 рік урядом Намібії запропоновано внести до переліку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО ще 3 об'єкти[4]. Їхній повний перелік наведено у таблиці нижче.

# Зображення Назва Розташування Опис Час створення Рік внесення до списку Критерії
1   Гора Брандберг
(англ. Brandberg National Monument Area)
Область Еронго Монаднок на краю пустелі Наміб.

В 1920 році два німецьких топографи Р. Маак і Г. Шульц,, виявили, що стіни гори покриті петрогліфами. На них були зображені фігурки людей, а також антилопи. Також вони знайшли зображення «Білої дами».

2002 1744 змішаний критерій
2   Каньйон Фіш-Ривер
(англ. Fishriver Canyon)
Область Карас Фіш є найдовшою річкою Намібії, а її каньйон — другим за розмірами у світі після Великого каньйону Колорадо. 2002 1745 vii, viii, ix
3   Рівнина Вельвичій
(англ. Welwitschia Plains)
Область Карас Місце цвітіння вельвичій, частина парку Наміб-Науклюфт. Ця рослина взагалі не залежить від опадів, їй цілком достатньо туманів, що приходять з океану. Вік окремих індивідів — понад 2000 років. 2002 1747 x

ПриміткиРедагувати

  1. Ratified Conventions. UNESCO. (англ.)
  2. 31th session of the Committee. UNESCO. Процитовано 18 липня 2013. (англ.)
  3. 37th session of the Committee. UNESCO. Процитовано 18 липня 2013. (англ.)
  4. Tentative Lists. UNESCO. Процитовано 18 липня 2013. (англ.)

ПосиланняРедагувати