Список графів і герцогів графства Мен

стаття-список у проєкті Вікімедіа

Граф Менський (фр. comtes du Maine) — титул правителя середньовічного французького Менського графства.

Графи Менський

ред.

Перші графи

ред.

У VIII столітті згадуються 2 графи Мена, родичі Робертінів:

  • Роже, граф Мена у 710 та 724 роках.
  • Ерве, син попереднього, граф Мена у 748 році.

Перший дім графів Менський (Роргоніди)

ред.

Після смерті Рагенольда імператор Карл III Товстий передав Менське графство Роже, що став родоначальником другого дому графів Менський (Гугонідів). Наприкінці IX - початку X століть з ним і його сином сперечався син Гозфріда, Гозлен II.

Період боротьби між Роргонідами й Гугонідами

ред.
  • 886-893 : Роже (пом. 900), граф Менський, призначений графом імператором Карлом III Товстим у 886 році, але усунутий 893 року королем Едом
  • 893-895 : Гозлен II (пом. 914), граф Менський, син Гозфріда, графа Менського, призначений королем Едом, але утримати його не зміг.
  • 895-900 : Роже (пом. 900), граф Менський, повторно

Другий дім графів Менський (Гугоніди)

ред.
  • 900-950: Гуго I (пом. 940), граф Менський, син графа Роже Менськийа
  • 950-992: Гуго II (пом. 992), граф Менський, син попереднього
  • 992-1015: Гуго III (пом. 1015), граф Менський, син попереднього
  • 1015-1035: Герберт I (пом. 1035), граф Менський, син попереднього
  • 1035-1051: Гуго IV (пом. 1051), граф Менський, син попереднього.
  • 1051-1062 : Герберт II (пом. 1062), граф Менський (формально), син попереднього

Бездітний Герберт II заповів Мен Вільгельму Завойовнику, але менська знать повстала й визнала графом дядька Герберта II.

Боротьба за Менську спадщину

ред.
  • 1062-1063: Готьє I де Вексен (пом. 1063), граф Вексена та Амьєна з 1035, чоловік Біоты Менський, дочки графа Герберта I

Вільгельм Завойовник призначив графом свого старшого сина Роберта замість усунутого графа Готьє, що помер в ув’язненні за нез’ясованих обставин.

  • 1063-1069: Роберт I Куртгьоз (бл. 1054—1134), герцог Нормандії 1087-1106, син Вільгельма Завойовника

У 1069 році графство перейшло до іншого спадкоємця.

  • 1069-1093: Гуго V д'Есте (пом. 1097), син Аццо II д'Есте й Герсенди Менський, онуки графа Герберта I. У 1093 році він продав Мен своєму кузену Елі I де Божансі
  • 1093-1110: Елі I де Божансі (пом. 1110), син Ланселена де Божансі, сеньйора де Ла Флеш, і Паули Менський, онуки графа Герберта I
  • 1110-1126: Ерембурга (1091-1126), дочка попереднього, дружина Фулька V Анжуйського.

1-й Анжуйський Дім (Гатіне-Анжу, Плантагенети)

ред.
 
Герб Жоффруа V Плантагенета

У 1204 році король Франції Філіп II Август конфіскував Анжу і Мен й долучив їх до королівського домену.

 
Герб графів Анжуйських з дому Капетингів
  • Жан Тристан (1219-1232), син Людовіка VIII Лева, короля Франції, носив лише титул
  • 1246-1285: Карл I Анжуйський (1226-1285), також король Сицилії, потім король Неаполя, брат попереднього
  • 1285-1290: Карл II (1254-1309), король Неаполя, син попереднього
    • у 1290 році він віддає Анжу і Мен у придане своїй дочці, що стала дружиною Карла де Валуа
  • 1290-1299: Маргарита Анжуйська (1273-1299), дочка попереднього
  • 1290-1325: Карл III де Валуа (1270-1325), син Філіпа III, короля Франції, чоловік попередньої
  • 1325-1328 : Філіп де Валуа (1293-1350), син попередньої
    • У 1328 році Філіп де Валуа стає королем Франції під ім’ям Філіпа VI та приєднує Анжу і Мен до королівського домену
 
Герб герцогів Анжуйських

Після смерті Карла V (1481) Анжу і Мен долучено до королівського домену.

Герцоги Менський (апанаж)

ред.

Бурбони

ред.

У 1670 році король Франції Людовік XIV зробив Мен герцогством та виділив як апанаж своєму незаконному сину від Франсуази-Атенаїс де Рошешуар де Мортемар (1641—1707), маркізи де Монтеспан:

Література

ред.
  • Pierre Trouillart de Montferré,Mémoires des Comtes du Maine, au Mans, Hierôme Olivier Impr., 1643.
  • Abbé Angot, "Les vicomtes du Maine", dans Bulletin de la Commission historique et archéologique de la Mayenne, 1914, n° 30, p. 180-232, 320-342, 404-424. *[1].
  • Le Jan (Régine), Famille et pouvoir dans le monde franc (VIIe-Xe siècle), Publications de la Sorbonne, Paris, 1995.
  • Robert Latouche, « Les premiers comtes héréditaires du Maine », in Revue Historique et Archéologique du Maine, Le Mans,1959, tome CXV de la Collection, p.37-41.
  • Robert Latouche, Histoire du Comté du Maine pendant le X° et XI° siècles, Bibliothèque de l'École des Hautes Études, Paris, 1910.

Посилання

ред.