Вікіпедія

Visual Kei

Visual Kei (яп. ヴィジュアル 系, відзюару кей, «Візуальний стиль», «Візуал Кей») — жанр японської музики, що виник на базі японського року[1][2] у результаті змішання його з глем-роком, металом і панк-роком у 1980-х роках[3][4][5][6]. Так називається напрям в японській рок-музиці, що виділяється використанням макіяжу, складних зачісок, яскравих костюмів і часто андрогінної естетики.

Visual kei
Стилістичні походження
Походження
1980-ті роки Японія
Типові інструменти
Популярність 1990-ті; 2000-ні
Похідні жанри Angura Kei, Nagoya Kei, Oshare Kei, Koteosa Kei, Akamoji-Kei, Shibuya Kei
Споріднені жанри
Глем, Епатаж
Регіональні сцени
Японія
Інші теми
J-Pop
J-rock
Музика Японії

Засновниками даного стилю в Японії були такі гурти, як X Japan, BUCK-TICK, Luna Sea, Malice Mizer, Dir en Grey та інші, великий вплив на які надали західні глем-рок-гурти[7]. Суть стилю Visual Kei полягає в тому, щоб донести частину душі і свого таланту не тільки через музику, а й через зовнішній вигляд: музика і зовнішній вигляд об'єднуються і несуть загальний зміст, шокуючи і залучаючи таким чином слухачів. Центральне місце в естетиці Visual kei займає андрогинний ідеал людини[4][8]. На думку японців, фемінний чоловік, що користується макіяжем — дамський угодник[9][10]. Навколо Visual Kei сформувалася субкультура, рушійною силою якої стало ядро ​​фанаток гуртів цього напрямку, які використовували імідж улюблених музикантів: у більшості своїй — чоловіків, які, у свою чергу, використовували жіночі макіяж і одяг[11][12][13][14].

Історія ред.

Це є свого роду справжній культруний феномену 1980-х у Японії за допомогою таких гуртів, як X Japan, D'Erlanger, Buck-Tick і Color. У 1990-х Visual Kei став ще більше популярний у Японії, і це було пов'язано з рекордною кількістю продажів популярних груп того часу: X Japan, Glay і Luna Sea, Dir en Grey. Радикальні зміни в образах груп тільки збільшили їх популярність. В кінці 90-х років інтерес до віжуал кею почав повільно знижуватися, і X Japan розпалась. Деякі гурти у 2007 році Visual Kei виконавці повернулася у зв'язку з поновленням X Japan і Luna Sea намагаючись відновити те, що було описано в засобах масової інформації, як Neo Visual Kei[7][15].

Після повернення культових виконавців, з'явилися і нові Visual Kei гурти, такі як: Versailles, Nightmare, The Gazette.

Особливості зовнішності та естетики ред.

 
Шанувальник стилю віжуал кей у Токіо

Спочатку зовнішній образ ніс характер епатажу. Так, X Japan носили надвисокі фарбовані в червоний колір ірокези. Але з появою колективу Malice Mizer у моду стала входити жіночність. Оскільки в японському театрі кабукі роль жінок переважно грали чоловіки, то поступово чоловіча жіночність стала дуже популярна в Японії. Так м'яка, жіночна зовнішність багатьох виконавців Віжуал кея стала основним принципом зовнішності японських рок-музикантів, що потім було культивовано у напрямку Осяре Кей, найпопулярнішого серед дівчат. У напрямку Наґойя Кей, навпаки, основний акцент робиться на епатаж та шокування слухачів. Особливо в цьому жанрі відома група cali≠gari, яка незабаром стала основоположником ероґуро-руху. А от Коте кей базується на ідеалі 90-років, в основному через образи музикантів звеличується похмурість та готичні ідеали краси, музиканти продовжують фарбувати волосся в неприродні кольори і рясно використовувати фетиш естетику. У цей час більшість музикантів використовує Віжуал кей для більшого втілення ідеї своєї творчості та її свободи:

Для мене, це щось більше ніж виступати у гримі. Група, у якій я грав навчаючись у школі, не мала нічого спільного з Visual Kei. Приблизно в той самий час я побачив статтю в журналі, у якій хтось із виконавців, яких відносять до Visual Kei, говорив: «Ми хочемо, щоб нас цінували за нашу музику». Тоді я подумав: «Якщо вони так думають, тоді навіщо використовують макіяж?» Коли ж я почав грати в Visual Kei групі, я дуже добре зрозумів, про що говорили ті виконавці, але я також зрозумів, що почуття звичайного слухача далекі від подібних думок. Так що тепер Megamasso виступають у гримі, і наш зовнішній вигляд підкреслює те, що ми робимо так, як нам подобається, і будемо продовжувати працювати в тому ж напрямку.[16] Ryouhei з Megamasso
Я ношу сукні тому, що традиційно жінки носять сукні, а чоловіки штани. Мені не подобаються такі традиції. Я думаю, що це чудово, якщо літній чоловік носить сукню. Якщо він хоче носити її, то добре, нехай носить. Будь-яка людина повинна мати можливість носити те, що вона хоче, і, одягаючи сукню, я показую світу, що це можливо. Я хочу стати для людей приводом, який дозволить сказати — "О! Та він носить сукню! Може це зручно? Треба спробувати ". Для цього я ношу сукні і виступаю ..[17] відомий співак Kaya

Індустрія Visual Kei ред.

Рух Visual Kei створив цілу галузь, в тому числі звукозаписну, спеціалізовану на профілі для ЗМІ, а також, для виробників одягу і реквізиту.

У ЗМІ найбільш відомими журналами такої направленості є: The Cure, SHOXX і Zy. Першим бувCure (яп. オフィシャル) присвячений початківцям, нової поп-смуги, андеграунду, або просто інді-групам. SHOXX, на відміну від Cure, описує усе різноманіття Visual Kei сцени. Слід також відзначити, що журнал Zy (повна назва «Zy [зи:] стилізований під спільноту Rock Magazine») виробляється компанією «Zy / Starchild». Є журнали, які представляють навіть топ-лист популярних пісень Visual Kei. Gothic & Lolita Bible це журнал, який приділяє належну увагу Visual Kei сцені, будучи провідним постачальником Lolita, — Субкультури, яка приєдналася до цього руху. Цілі компанії були створені дизайнерами костюмів та аксесуарів, так як вони також мають важливе значення в індустрії Visual Kei. Загалом, кожна компанія має свою власну аудиторію для розповсюдження товару. Отже, ми маємо 'Динамічну систему', що належать колишнім членом Blam мед, Rena, друзі, які бачили групу Ману, Koji Кай, і Мако. Інша компанія «Death Trap-ID», спеціалізується на жіночому одязі і її клієнтами є:. Versailles, hitsuzen, CISAC і Gackt. Вони художнього жанру, які часто наслідують стиль Харадзюку. Деякі групи у цьому напрямку, наприклад, An Cafe і Zoro, спочатку самовизначалися як «Decora kei», що свідчить про приналежність до руху Kei, а також і Fruts.

Перший лейбл, що спеціалізувався виключно на Visual Kei, «Free-Will», відкрився в 1986 році. Він був створений відомим музикантом першої хвилі Visual Kei Tommy Dynamite і спочатку був створений цілком у цілях групи COLOR. Пізніше, разом з великим King Records та іншими, була створена серію лейблів, з якими записувалися відомі групи, такі як The Gazette, Krra, SuG, та інші. Але репутація Томмі впала в зв'язку з його арештом, пов'язаним із звинуваченнями у шахрайстві на 324 мільйони ієн ($ 2,8 млн). На додаток до цих «гігантів», інша частина сцени взяла віжуальні незалежні групи, в тому числі «Under Code Production», яка вважалася найбільш важливою для інді-сцени, SpeedDisk і «Anarchist Records», що належать до стилю Kenji із гуртом Anti Feminism. Досягнуте таким же успіхом і популярністю команд, які зазвичай підписують контракти з великими серйозними лейблами (Sony Music, EMI Music Japan, та іншими).

Основні моменти були представлені на Hide Memorial Summit, дводенному концерті, присвяченому десятій річниці із дня смерті гітариста hide, що відбулися 3 і 4 травня 2008 року у Токіо і на V-Rock Festival '09, що відбувся в Токіо 24 і 25 жовтня 2009 року, зібравши найпопулярніших Visual Kei виконавців Японії, на якому також був присутній Marilyn Manson. Також були проведені заходи, присвячені моді компаній, що виробляють одяг для Visual Kei артистів.

Популярність ред.

 
AKADO

Популярність Visual Kei за кордоном викликала бажання розвивати цей напрямок у музикантів інших країн. У цей час кількість таких груп зростає, є подібні групи навіть в Казахстані,[18] протке за межами Японії цей жанр досі залишається слабо поширеним. Також цими групами заперечується приналежність до віжуалів. Не слід плутати групи європейського пост глему, а також групи модерн металу та пост-хардкору із «західним Visual Kei», оскільки стиль цих груп має європейське коріння, ідеали краси та витоки виникнення. Більшість західних груп під впливом Visual Kei з'явилися у Франції та США, але найвідоміші наступні гурти:

  • Мерілін Менсон — друг hide, який використовував елементи Visual на ранніх етапах своєї кар'єри. Виступав на меморіалі пам'яті hide. Лідер американського індастріал-метал гурту Marilyn Manson. Також виступив на широкомасштабному фестивалі V-ROCK 2009 в Токіо[19].
  • Shoker Stalin — аргентинський металкор гурт, виступаючий в образі Nagoya kei. Вважають Lynch своїми кумирами та відзначають їх вплив у своїй творчості. Називають свій напрямок «visualcore».
  • Cinema Bizarre — молода німецька поп-рок група. Добилася популярності використовуючи елементи Віжуал Кей, які було неоднозначно прийняті прихильниками цього напрямку — від захоплення гуртом до повного неприйняття колективу.
  • Akado та Ange Noir — російські рок-групи на образ яких вплинув Visual Kei. Перші грають альтернативний метал та позиціонують свою стилістику як «Intelligent Visual Rock», другі працюють в стилі готик-рок.
  • Dead Eyes, та Klepsydra — які копіюють віжуал кей, співають кавер-пісні відомих японських ґуртів подібноґо жанру, а також власні, англійською, японською, українською та російською мовами.

Visual kei у СНД ред.

Зростаюча популярність Visual Kei у світі, сприяла популяризації жанру зокрема і в Росії, що мала величезну публіку анімешників і отаку, куди японські виконавці почали часто приїздити[20]. Починаючи з кінця 2009 року D'espairsRay, MIYAVI[21][22], Girugämesh[21][23], An Cafe, Mucc[22] і слідом за ними Versailles[24], Oz і Dir en Grey[25] відвідали її у межах своїх турів.

Також молодші Visual Kei групи почали виступати в країнах колишньої СНД. Групи OROCHI[26] і GUILD[27][28] змогли відвідати Україну і Білорусь в 2010—2011-х роках. Одним з перших в Україні був співак Tesya, у 2011 році. За ним були GOTHIKA (у Дніпрі, Харкові і Києві). Також у Києві виступив японський дует LIX, у якому один з солістів народився в Україні.

У 2014 році вперше Україну відвідав японський візуальний співак Sana. у 2014 році розпочався його сольний Європейський тур «SUNESTETHIA EU TOUR», в рамках якого він відвідав і Україну. У квітні 2014 року, за маршрутом свого музичного туру «SUNESTETHIA EU TOUR» відвідав низку українських міст, а саме: Донецьк, Одесу, Харків, Луганськ, Дніпро, Київ, не зважаючи на загальну нестабільну ситуацію в Україні. На своїй офіційній сторінці, після виступу в Луганську, він повідомив, що сподівається, що в Україні усе налагодиться, а також, що він буде молитися за мир в Україні. Також в Україну приїздив співак Satsuki (ex-Rentrer en Soi), і декілька разів — візуальний електронний рок-дует Doukoku.

В Україні, на хвилі підвищення популярності японського року в СНД, почали з'являтися власні гурти в стилі віжуал кей. Яскравим прикладом є кавер-гурт Dead Eyes, який зазвичай виступає на розігріві під час виступів японських гостей та на різноманітних аніме-вечірках, а також інколи дає власні концерти[29].

Стилі ред.

Деякі тенденції в Visual Kei:

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Heinrich, Sally (2006). Key Into Japan. Curriculum Corporation. с. 80. ISBN 1863667725.
  2. ↑ Yun, Josephine (2005). jrock, ink.: a concise report on 40 of the biggest rock acts in Japan. Stone Bridge Press. ISBN 1880656957.
  3. ↑ Arulvarathan, Subha. For those about to J-Rock : [арх. 11 жовтня 2007]. — University of Regina : The Carillon, 2006. — Т. 20, вип. 48.
  4. ↑ а б Reesman, Bryan. (30 ноября 2006 года). Kabuki Rock (англійською) . Grammy.com. Процитовано 1 квітня 2010.[недоступне посилання з лютого 2019]
  5. ↑ a fleeting genre known to fans as «Visual Kei» (aka «Visual Rock»). Nonetheless, this fusion of metal, punk and gothic aesthetics ignited at least two generations of followers with its shocking visual appeal" X [Japan]: Reliving the Height of Japan's Superlative Visual Rock Band, By Minnie Chi, Asia Pacific Arts, bi-weekly web magazine, UCLA Asia Institute [Архівовано 8 квітня 2014 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Gibson, Dave. (2 листопада 1998). Get ready America; Japan's J-Pop phenomenon has all eyes facing east (англійською) . Weekly Wire. Архів оригіналу за 25 січня 2012. Процитовано 1 квітня 2010.
  7. ↑ а б Dejima, Kōji (出嶌 孝次) Bounce Di(s)ctionary Number 13 — Visual Kei [Архівовано 1 березня 2008 у Wayback Machine.] Retrieved September 12, 2007 (Japanese)
  8. ↑ Strauss, Neil. (18 червня 1998). The Pop Life: End of a Life, End of an Era. New York Times. Архів оригіналу за 25 січня 2012. Процитовано 31 липня 2007.
  9. ↑ Buckley (2002). Encyclopedia of Contemporary Japanese Culture. Taylor & Francis. с. 188, 522, 553. ISBN 0415143446.
  10. ↑ Tan, Caroline S.L. (2008). Of Senses and Men’s Cosmetics: Sensory Branding in Men’s Cosmetics in Japan (PDF). European Journal of Social Sciences. 6 (1): 7—25. Архів оригіналу (PDF) за 9 грудня 2008. Процитовано 13 лютого 2010.
  11. ↑ Monger, James Christopher. Allmusic biography of Dir en grey. allmusic.com. Архів оригіналу за 25 січня 2012. Процитовано 31 липня 2007.
  12. ↑ "Since it formed in the mid-1980s, X Japan went from playing loud, fast thrash-metal to stadium-shaking pop ballads, in the process pioneering its own genre, a Japanese equivalent of glam rock known as visual kei. For visual kei bands, outrageous, usually androgynous looks — gobs of makeup, hair dyed and sprayed in ways that made Mohawks look conservative, and a small fortune spent on leather and jewelry — were as important as music (or, in many cases after X, more important than music). " THE POP LIFE; End of a Life, End of an Era, By NEIL STRAUSS New York Times, June 18, 1998 [Архівовано 22 вересня 2008 у Wayback Machine.]
  13. ↑ «a representative slice of Japanese rock music as a whole. It's a very diverse genre and, of course, Japan also now has its own sub-genre called 'Visual kei … 'Visual Kei' literally means 'visual style.' It's a style of dress, there's a lot of costuming and make up and it's uniquely Japanese because it goes back to ancient Japan. Men would often wear women's clothing; I guess if they were here today they would be the underground kind of independent anarchist type people who spend their time in coffee houses thinking radical thoughts for that time.» — JAPANESE ROCK ON NPR, by Kristen Sollee The Big Takeover online music magazine, 25 June 2006 [Архівовано 7 липня 2011 у Wayback Machine.]
  14. ↑ «Most GothLolis cite that they are merely imitating their favorite bands from the visual rock genre, known as 'Visual Kei'. Although it seems a reference to Vladimir Nabokov's scandalous Lolita, many Gothlolis will tell you that books (other than manga, Japanese comics, which are also at the heart of the scene) and art are not a part of their inspiration.[оригінальне дослідження?] Music is a major force in its creation. Visual Kei is exactly as it sounds: Rock music that incorporates visual effects and elaborate costumes to heighten the experience of the music and the show. Visual Kei started in the 80s and became so popular by the 90s that the nearly all-female fan base started dressing up as their favorite band members (known as 'cosplay') who were often males that wore make-up, crazy hair, and dressed androgynously or as females (usually, the more feminine the rocker, the more fans rush to emulate them).» Pretty Babies: Japan's Undying Gothic Lolita Phenomenon, by Chako Suzuki, fashionlines.com e-magazine, January, 2007 [Архівовано 2011-07-25 у Wayback Machine.]
  15. ↑ Shinjidai ni Totsunyu! Neo Visual Kei Band Taidō no Kizashi. Oricon. Архів оригіналу за 25 січня 2012. Процитовано 19 вересня 2007.
  16. ↑ Ryouhei гитарист и лидер Megamasso. Архів оригіналу за 13 червня 2009. Процитовано 12 лютого 2010.
  17. ↑ О идее творчества. Архів оригіналу за 2 лютого 2010. Процитовано 12 лютого 2010.
  18. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 12 лютого 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  19. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 лютого 2009. Процитовано 12 лютого 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  20. ↑ события — JaME Россия. Архів оригіналу за 24 квітня 2009. Процитовано 10 березня 2011.
  21. ↑ а б MIYAVI возвращается в Россию. Jame Russia. Архів оригіналу за 22 жовтня 2013. Процитовано 10 березня 2011.
  22. ↑ а б концерты — JaME Россия. Архів оригіналу за 4 серпня 2009. Процитовано 10 березня 2011.
  23. ↑ girugamesh в Москве — новости — JaME Россия. Архів оригіналу за 13 квітня 2012. Процитовано 10 березня 2011.
  24. ↑ Versailles -Philharmonic Quintet- приедут в Москву! — новости — JaME Россия. Архів оригіналу за 22 жовтня 2013. Процитовано 10 березня 2011.
  25. ↑ HITT и Dir En Grey в России. Архів оригіналу за 19 травня 2010. Процитовано 10 березня 2011.
  26. ↑ Европейский тур OROCHI. Jame Russia. 11 февраля 2011 года. Архів оригіналу за 12 травня 2011. Процитовано 10 березня 2011.
  27. ↑ Расписание третьего украинского аниме-фестиваля ОТОБЭ - вечерняя программа. anime-festival.com.ua. 1 жовтня 2010. Архів оригіналу за 25 січня 2012. Процитовано 10 березня 2011.
  28. ↑ Минск в граффике осеннего тура Guild. Jame UK. 1 октября 2010. Архів оригіналу за 22 жовтня 2013. Процитовано 10 березня 2011.
  29. ↑ 6 мая visual-kei группа LIX Киев. Музыкальный Интернет портал Украины BestClub.com.ua. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 22 червня 2021.

Посилання ред.

  У Вікіпедії є проєкт
«Музика»
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Visual_Kei&oldid=41499341