Устянова
Устяно́ва (пол. Ustjanowa Górna) — село в Польщі, у гміні Устрики-Долішні Бещадського повіту Підкарпатського воєводства. Колишнє бойківське село, в рамках договору обміну територіями 1951 року все українське населення насильно переселено. Населення — 798 осіб (2011[1]).
Село
 Координати 49°25′35″ пн. ш. 22°32′47″ сх. д. / 49.42638888891677595° пн. ш. 22.54638888891677695° сх. д.Координати: 49°25′35″ пн. ш. 22°32′47″ сх. д. / 49.42638888891677595° пн. ш. 22.54638888891677695° сх. д.
|
Історія ред.
Селом володів Петро Кміта Собенський до 1553 р. Входило до Перемишльської землі Руське воєводства.
У 1772-1918 роках село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. У 1880 році село належало до Ліського повіту, в селі нараховувалося 189 будинків і 1185 мешканців, з них 986 греко-католиків, 115 римо-католиків і 94 юдеї.
У 1919-1939 роках — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у 1934-1939 роках входило до складу ґміни Лобізва.
Станом на 1 січня 1939 року в селі було 2450 мешканців, з них 1880 українців-грекокатоликів, 100 українців-римокатоликів, 360 поляків і 110 євреїв.[2]
У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити з правобережної частини Сяну, оскільки за пактом Молотова — Ріббентропа правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27 листопада 1939 року постановою Президії Верховної Ради УРСР село у складі повіту включене до новоутвореної Дрогобицької області.[3] Територія ввійшла до складу утвореного 17 січня 1940 року Нижньо-Устрицького району.[4] Наприкінці червня 1941 року, з початком німецько-радянської війни, територія знову була окупована німцями, які за три роки окупації винищили євреїв. У серпні 1944 року радянські війська знову оволоділи селом. В березні 1945 року, в рамках підготовки до підписання Радянсько-польського договору про державний кордон зі складу Дрогобицької області половина села (Устянова Долішня) була передана до складу Польщі, українське населення насильно виселене в СРСР.
У 1948 року вже мешканці горішньої частини села Устянова Нижньо-Устріцького району тодішньої Дрогобицької області вимушені були в місячний термін покинути рідні домівки під час виселення людей з прикордонної смуги. Тоді їх виселили в ближні села, тобто залишили на території Дрогобицької області. Та 1951 року цих людей виселили вдруге, цього разу вглиб УРСР, згідно з договором «про обмін територіями» задля «вирівнювання кордонів».[5] Замість українців село заселено поляками.
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Демографія ред.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 409 | 92 | 285 | 32 |
| Жінки | 389 | 90 | 241 | 58 |
| Разом | 798 | 182 | 526 | 90 |
Церкви ред.
У селі було дві церкви, за належністю до них село поділялась на дві частини — Устянову Горішню і Устянову Долішню.
У 1790 році в Устяновій Горішній збудована дерев’яна церква Преппдобної М. Параскеви, яка була парафіяльною, парафія належала до Устрицького деканату Перемишльської єпархії УГКЦ. Натомість у 1791 році в Устяновій Долішній збудована дерев’яна церква Преп. М. Параскеви, яка була дочірньою.[7] Після виселення українців віддана римо-католикам. Церкву внесено до загальнодержавного реєстру пам'ятників історії[8].
Див. також ред.
Примітки ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Устянова
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 44.
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [Архівовано 2016-11-26 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Хроніка за 17 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України
- ↑ Дарія ПЕТРЕЧКО. — До 65-річчя останньої депортації українців з етнічних земель.— Галичина, 06 вересня 2016 року
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ Шематизм Перемиськои єпархії, 1936, с. 121
- ↑ Narodowy Instytut Dziedzictwa: Rejestr zabytków nieruchomych — województwo podkarpackie (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 травня 2012. Процитовано 8 травня 2012.
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |