Вікіпедія

Том Турессон

шведский футболіст і тренер

Том Турессон (швед. Tom Turesson, 17 травня 1942 — 13 грудня 2004) — шведський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Ф
Том Турессон
Особисті дані
Народження 17 травня 1942(1942-05-17)
  Вандель
Смерть 13 грудня 2004(2004-12-13) (62 роки)
  Швеція
Зріст 184 см
Вага 75 кг
Громадянство  Швеція
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1961–1968 Швеція «Гаммарбю» 143 (65)
1968–1970 Бельгія «Брюгге» 32 (11)
1970–1976 Швеція «Гаммарбю» 139 (23)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1962–1971 Швеція Швеція 22 (9)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1978 Швеція «Гаммарбю»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав за клуби «Гаммарбю» та «Брюгге», а також національну збірну Швеції, у складі якої був учасником чемпіонату світу 1966 року.

Клубна кар'єра ред.

Народившись в селищі Естервола, Турессон виріс у селі Вендель в окрузі Уппланд, де і почав грати у футбол у місцевому клубі «Рекс» ще в юнацькому віці[1][2], зацікавивши вищолігові команди «Юргорден» та «Гаммарбю». Турессон вирішив приєднатися до останнього після успішно пройденого перегляду, де він вразив менеджера Фольке Адамссона[3][1][2].

24 вересня 1961 року Турессон забив гол у своєму дебютному матчі за першу команду «Гаммарбю» в Аллсвенскан у віці 19 років у гостьовій грі проти «Ергрюте»[3][4]. З наступного року Том увірвався у основний склад, зігравши всі 22 поєдинки сезону 1962 року[5][1]. Однак Тюрессон не зміг врятувати клуб від вильоту в 1963 році, незважаючи на те, що забив 7 голів у 20 матчах чемпіонату[6].

У 1964 році в «Гаммарбю» перейшов Леннарт Скоглунд після тривалих виступів в італійській Серії А, створивши яскравий дует з Турессоном і вигравши Дивізіон 2. Футболісти виступали на кожному фланзі поля як вінгери і команда забила 80 голів лише в 22 поєдинках[1]. Втім у вищому дивізіоні сезону 1965 року «Гаммарбю» посів передостаннє 10 місце і вилетів знову до вищого дивізіону, хоча Турессон був визнаний найкращим правим вінгером у всій лізі провідним спортивним журналом Швеції Idrottsbladet[7][8].

Повернувшись до другого дивізіону в 1966 році, Турессон вирішив залишитися з «Гаммарбю» і ще раз допоміг команді з першої спроби повернутись в еліту. Втім і цього разу історія повторилася, коли клуб вчергове вилетів з Аллсвенскан в 1967 році, після чого Турессон почав шукати варіанти для переїзду за кордон, щоб грати на професіональному рівні і підписав дворічний контракт з бельгійським «Брюгге» влітку 1968 року, де став виступати разом із своїм співвітчизником Куртом Аксельссоном[1].

У Бельгії Турессон в сезоні 1968/69 років був основним гравцем, забивши 7 голів у 22 матчах ліги, а клуб фінішував 5-м у таблиці[9][2] , але у своєму другому сезоні в клубі втратив місце регулярного гравця, програвши конкуренцію нідерландцю Робу Ренсенбрінку і виступив лише в 10 поєдинках чемпіонату. Тим не менш Турессон зіграв головну роль, коли «Брюгге» виграв Кубок Бельгії в 1970 році, забивши чотири голи в п'яти іграх протягом усього турніру[9][10][1][2].

Коли влітку 1970 року у Турессона закінчився контракт із «Брюгге», він вирішив повернутися в «Гаммарбю» замість того, щоб продовжувати кар'єру за кордоном. Клуб посідав останнє місце в таблиці після восьми турів, коли Том прибув до команди у липні, але вінгер допоміг команді пройти практично без поразок протягом решти кампанії, врешті-решт зайнявши 5 місце в таблиці[11][1][2] .

У період з 1971 по 1974 рік «Гаммарбю» постійно фінішував у середині таблиці, не борючись за серйозні результати, а досвідчений Турессон розглядався як найважливіший гравець клубу. У 1975 році новий головний тренер клубу Бйорн Боллінг вирішив змінити позицію Турессона і перевів його на місце ліберо, що виявилося дуже успішним[11][1] . Наприкінці 1976 року, у віці 36 років, Турессон пішов з футболу. Загалом він провів 282 матчі в чемпіонаті за «Гаммарбю» і забив 88 голів[12]. У 2004 році Турессон був включений до топ-15 найкращих гравців клубу за всю його історію[13].

Виступи за збірну ред.

16 вересня 1962 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Швеції у виїзній товариській зустрічі проти Норвегії (1:2)[14][15].

З 1966 року став основним гравцем збірної, після того, як 18 вересня забив хет-трик у матчі проти Норвегії, який Швеція виграла 4:2 після поразки 0:2 у першому таймі. Після цього Турессон взяв участь у п'яти з шести відбіркових ігор до Євро-1968, але Швеція не змогла пройти кваліфікацію до головного турніру континенту[16][1].

Натомість збірній вдалося кваліфікуватись на чемпіонат світу 1970 року у Мексиці, де Том зіграв у двох матчах і у грі проти збірної Ізраїлю (1:1) відзначився голом[1][14][16], втім Швеція вибула після групового етапу.

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 10 років, провів у її формі 22 матчі, забивши 9 голів[17].

Кар'єра тренера ред.

Турессон повернувся до «Гаммарбю» в 1978 році, через два сезони після завершення кар'єри, і був призначений новим головним тренером клубу[1][18]. За підсумками сезону 1978 року команда 9 місце в таблиці, після чого в кінці року Турессона на посаді тренера змінив Бенгт Густавссон[18].

Особисте життя ред.

Його син, Томас Турессон, також став футболістом і виступав за «Гаммарбю» з 1983 по 1990 рік[19].

Помер Том Турессон 13 грудня 2004 року на 63-му році життя через хронічну хворобу нирок[11][4].

Титули і досягнення ред.

«Брюгге»: 1969—70

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м Den störste (PDF) (Swedish) . «Гаммарбю». Процитовано 15 листопада 2020.
  2. ↑ а б в г д Köp svenskt! (PDF) (Swedish) . Nya Fotbollboken. Процитовано 15 листопада 2020.
  3. ↑ а б 1961 (Swedish) . HIF Historia. Процитовано 15 листопада 2020.
  4. ↑ а б Turessons kamp är över (Swedish) . Dagens Nyheter. Процитовано 15 листопада 2020.
  5. ↑ 1962 (Swedish) . HIF Historia. Процитовано 15 листопада 2020.
  6. ↑ 1963 (Swedish) . HIF Historia. Процитовано 15 листопада 2020.
  7. ↑ 1965 (Swedish) . HIF Historia. Процитовано 15 листопада 2020.
  8. ↑ 1964 (Swedish) . HIF Historia. Процитовано 15 листопада 2020.
  9. ↑ а б Tom Turesson – Statistics (Dutch) . «Брюгге». Процитовано 15 листопада 2020.
  10. ↑ Tom Turesson – Biografie (Dutch) . «Брюгге». Процитовано 15 листопада 2020.
  11. ↑ а б в Hammarby-legendar död (Swedish) . Aftonbladet. Процитовано 15 листопада 2020.
  12. ↑ Turesson, Tom (Swedish) . National Football Teams. Процитовано 16 листопада 2020.
  13. ↑ Historik (Swedish) . «Гаммарбю». Архів оригіналу за 26 March 2011.
  14. ↑ а б Landslagsdatasen: Tom Turesson (Swedish) . Шведський футбольний союз. Процитовано 15 листопада 2020.
  15. ↑ Norge 2 - 1 Sverige (Swedish) . Шведський футбольний союз. Процитовано 15 листопада 2020.
  16. ↑ а б Landslagsdatasen: Tom Turesson (Swedish) . Шведський футбольний союз. Процитовано 15 листопада 2020.
  17. ↑ Sweden national football team stats. passagen.se (Swedish) . Архів оригіналу за 9 червня 2001.
  18. ↑ а б Julkalendern lucka 4: Tom Turesson (Swedish) . «Гаммарбю». 4 грудня 2013. Архів оригіналу за 22 грудня 2013. Процитовано 28 грудня 2020.
  19. ↑ Tomas Turesson (Swedish) . Шведський футбольний союз. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 15 листопада 2020.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Том_Турессон&oldid=41314992