Тимор — острів в Південно-східній Азії, частина Малайського архіпелагу. Розташований на північ від Тиморського моря. Острів поділений між двома державами — незалежною країною Східним Тимором та частиною Індонезії, провінцією Східні Малі Зондські острови, яка розташована у західній частині острова.

Тимор
Timor

Карта
Географія
9°14′ пд. ш. 124°56′ сх. д. / 9.233° пд. ш. 124.933° сх. д. / -9.233; 124.933Координати: 9°14′ пд. ш. 124°56′ сх. д. / 9.233° пд. ш. 124.933° сх. д. / -9.233; 124.933
Континент Азія
Місцерозташування Південно-східна Азія
Акваторія Тиморське море
Група островів Timor archipelagod і Малі Зондські острови
Площа 30 777  км² 
Довжина 476 км
Ширина 102 км
Найвища точка 2960 м
Країна
Індонезія Індонезія
Східний Тимор Східний Тимор
Населення 2 900 000 (2005)
Тимор. Карта розташування: Індонезія
Тимор
Тимор
Тимор (Індонезія)
Мапа

CMNS: Тимор у Вікісховищі

Географія ред.

Загальна довжина острова 500 км, ширина 80 км, він розташований у південно-західному напрямку. Острів знаходиться на межі великого регіону Океанії. На північний захід від острова розташований острів Сулавесі, а на захід о. Сумба. Найвищою точкою острова є гора Татамаїлау у Східному Тиморі (2960 м). Тимор політично поділений на дві частини: індонезійський Західний Тимор, площею 19 000 км та населенням 2 млн. Столиця Західного Тимору — м. Купанг. Східна частина острова є територією незалежної держави Східний Тимор. До цієї держави також належить невеличкий ексклав Окусі-Амбено на північно-західному узбережжі Західного Тимору і острови Атауро і Жаку. Загальна площа Східного Тимору — 15007 км, населення 1 млн. Столиця — Ділі.

Флора і фауна ред.

Центральна частина Тимору вкрита невеликими горами і тропічною саваною. Низькі рівнини досягають узбережжя острова і на них сформувалися комплекси мангрових рослин. Клімат Тимора багато в чому залежить від мусонної циркуляції: під час південно-східного мусона наступає сухий сезон. Він закінчується з початком північно-західного мусону, який наступає з грудня по березень. На узбережжі острова розташовані тропічні ліси евкаліптових дерев, бамбука, сандалового дерева. У внутрішніх регіонах острова знаходяться трав'яні савани. У цих регіонах флора і фауна значно бідніша ніж на інших островах Зондської групи. На Тиморі знаходяться рідкісні види рослин та тварин, характерних для території Австралії.

Історія ред.

До відкриття острова європейцями у 16-му столітті дуже мало відомо про його історичне минуле. Територію острова відвідували яванські, малайські та китайські торговці, які вимінювали у місцевого населення сандалове дерево. Тут існували вождіства Двапаган і Пуні, що вели торгівлю з Китаєм та Маджапагітом. З часом низка племен острова визнало владу султанату Гова.

У пошуках сандалу до острова згодом прибули перші європейці — португальці, котрі заснували на острові (в районі Бату-Геде) колонію у 1520 р. Через століття західна частина острова потрапила у володіння Голландської Ост-Індійської компанії. Східна частина острову залишилася у володінні Португалії. Це призвело до багаторічного поділу острова на дві частини португальську і нідерландську. У 1812-1815 р. острів тимчасово потрапив під протекторат Великої Британії, однак Віденський конгрес 1815 р. повернув острів Голландії та Португалії. Правовий статус поділу острова був закріплений міжнародними договорами 1860-1893 рр. Під час Першої світової війни, незважаючи на нейтралітет Португалії, острів був окупований Японією.

У 1950 р. з проголошенням незалежності Індонезії від Нідерландів Західний Тимор увійшов до її складу. Східний Тимор залишався у володінні Португалії до Квітневої революції 1975 р. Влітку 1975 р. Східному Тиморі спалахнула громадянська війна між прихильниками незалежності та проіндонезійськими угрупуваннями, котрі прагнули об'єднати острів з Індонезією. Попри це, 28 листопада 1975 р. була проголошена незалежна Народно-Демократична Республіка Східного Тимору. Через 9 днів після проголошення незалежності індонезійські війська окупували східну частину острова.

Окупація Східного Тимору у 1990 році не була визнана ООН та соціалістичними країнами. У східній частині острова розгорнулася партизанська боротьба за незалежність Східного Тимору. За 25 років збройної боротьби загинуло від 5 до 12 тис. чоловік. Між частинами острова існували культурні, релігійні, мовні та етнічні відмінності, які склалися впродовж століть іноземного панування та Тиморі. Ситуація невизначеності тривала до 1998 р. коли в Індонезії припинив існування тоталітарний режим і нова влада у Джакарті погодилася провести референдум про майбутнє Східного Тимору. 30 серпня 1999 р. 78,5% жителів Східного Тимору висловилися за незалежність цієї території, однак швидко спалахнули сутички між індонезійськими військами і прихильниками незалежності. 19 жовтня 1999 р. парламент Індонезії погодився на перехід Східного Тимору під юрисдикцію ООН. За участі міжнародних спостерігачів, у тому числі з України, 12 липня 2000 р. був сформований перехідний уряд Східного Тимору.

Джерела ред.

Посилання ред.