Телемах
Телема́х або Телема́к (грец. Τηλέμαχος) — син Одіссея й Пенелопи. Ім'я «Телемах» буквально значить «той, хто б'ється на відстані». Згадується у другій пісні «Іліади», один з головних героїв поеми «Одіссея».
| Телемах дав.-гр. Τηλέμαχος | |
|---|---|
 | |
| Батько | Одіссей[1][2][3] |
| Мати | Пенелопа[1][2][3] |
| Діти | Персеполd, Птоліпортd, Поліпортd і Латин[3][2] |
| Вбивця | Кассіфонаd |
| Персонаж твору | Одіссея і Madness of Odysseusd |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
В «Одіссеї» ред.
Протягом двадцятилітньої відсутності батька хлопця виховував приятель Одіссея Ментор. Телемах не зміг прогнати настирливих женихів зі свого дому і за порадою Афіни вирушив на розшуки батька до Нестора в Пілос, по дорозі зупинившись у Діокла, та до Менелая в Спарту. У цій подорожі його супроводила сама Афіна в постаті Ментора. Повернувшись додому, Телемах зустрів у свинопаса Евмея свого батька, який був переодягнений жебраком. Одіссей відкрився синові, і Телемах допоміг йому перебити женихів Пенелопи, а потім провів його до старого Лаерта.
У «Телегонії» ред.
Згідно з післягомерівськими міфами, Телемах згодом одружився з дочкою Нестора Полікастою або з Навсікаєю, дочкою Алкіноя. За іншою версією, дружиною Телемаха стала Кірка, що народила йому сина Латина, або дочка вбитої ним Кірки Касіфона, від якої він згодом загинув.
Примітки ред.
- ↑ а б Любкер Ф. Odysseus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 942–944.
- ↑ а б в Телемах // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1901. — Т. XXXIIа. — С. 800.
- ↑ а б в Telemachus // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911. — Vol. 26. — P. 541.
Джерела ред.
Література ред.
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.