Софіївська вулиця (Київ)
Софі́ївська ву́лиця — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Старий Київ. Пролягає від Майдану Незалежності до Софійської площі та Володимирської вулиці.
| Софіївська вулиця Київ | |
|---|---|
 Вигляд на вулицю. | |
| Місцевість | Старий Київ |
| Район | Шевченківський |
| Назва на честь | Софійського собору |
| Колишні назви | |
| Калініна | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 410 м |
| Координати початку | 50°27′04″ пн. ш. 30°31′18″ сх. д. / 50.451250° пн. ш. 30.521833° сх. д.Координати: 50°27′04″ пн. ш. 30°31′18″ сх. д. / 50.451250° пн. ш. 30.521833° сх. д. |
| Координати кінця | 50°27′09″ пн. ш. 30°30′58″ сх. д. / 50.452639° пн. ш. 30.516194° сх. д. |
| поштові індекси | 01001 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |
 «Майдан Незалежності» |
| Тролейбуси | Тр 6, 16, 18 |
| Зупинки громадського транспорту | «Майдан Незалежності» |
| Рух | односторонній |
| Покриття | асфальт |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 11586 |
| У проєкті OpenStreetMap | r370267 |
| На карті |
 На карті населеного пункту |
| Мапа | |
 | |
 Софіївська вулиця у Вікісховищі | |
Прилучається Михайлівський провулок.
Історія ред.
Вулиця виникла на стародавньому, відомому з часів Київської Русі, Іванівському шляху від Софійського собору до оборонної системи довкола міста. Під сучасною назвою відома з кінця XVIII століття, на плані міста 1803 року, складеному архітектором Андрієм Меленським, зазначена під нинішньою назвою[1]. Вулиця з'єднувала Липки і Хрещатик зі Старим містом, по ній проходили найбільші проїзди високопосадових осіб[2].
З 1935 року мала назву «вулиця імені Калініна», на честь 60-ліття М. І. Калініна[3] (назву підтверджено 1944 року[4]). Історичну назву вулиці відновлено 1990 року[5].
У ХІХ ст. найважче пересуватись вулицею було взимку — часто падали коні, ламалися екіпажі, тротуари ставали небезпечними для пішоходів. У квітні 1893 року, коли на вулиці розпочали прокладати каналізаційні труби, домовласники вулиці звернулися до міського голови С. М. Сольського з проханням зробити перепланування вулиці, зменшивши дуже крутий підйом. Підпис під проханням поставили всі домовласники вулиці[2].
Забудова ред.
У 1861 році віднесена до вулиць 1-го розряду, на ній дозволялося споруджувати лише кам'яні будинки висотою не менш ніж у два поверхи[6]. Основна забудова вулиці здійснена в 2-й половині XIX — на початку ХХ століття (майже усі будинки на вулиці відносяться до цієї доби).
Видатні особи, пов'язані з Софіївською вулицею ред.
У будинку № 16 по цій вулиці мешкали видатні українські композитори та музичні діячі — Андрій Ольховський (у 1934–1943 роках), Левко Ревуцький (у 1956–1977 роках), Анатолій Коломієць (у 1956–1997 роках), Платон Майборода. В цьому ж будинку знаходиться Центр музичної інформації та Музичний Фонд України.
Зображення ред.
-
Будинок № 3 -
Будинок № 9 -
Будинок № 16/16 -
-
Будинок № 18
Примітки ред.
- ↑ План Києва: друга та третя частини (1803 р.) // Наук. архів Ін-ту археології НАН України. — ф. 14. — спр. 116.
- ↑ а б Друг, Ольга Миколаївна.Вулицями старого Києва / О. М. Друг; дизайн і худож. оформ. С. Іванов, І. Шутурма. — Львів: Світ, 2013. — 496, [XVI] с. : іл.
- ↑ На відзнаку ювілею М. І. Калініна // Пролетарська правда. — 1935. — № 266 (4168). — 20 листопада. — С. 6.
- ↑ Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 13 лютого 1990 року № 149 «Про повернення вулицям історичних назв, найменування і перейменування площі і вулиць у м. Києві, а також впорядкування нумерації окремих будинків» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 3740. Арк. 76–79. (Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів. — 1990. — № 2. — С. 27–29.) [Архівовано з першоджерела 8 березня 2013.]
- ↑ Вѣдомость о раздѣленіи улицъ на разряды въ г. Кіевѣ, по ВЫСОЧАЙШЕ утвержденному 11 мая 1861 года плану // ДАКО: ф. 35, оп. 1, спр. 535, арк. 1–3. (рос. дореф.)
Джерела ред.
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 71.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 208–209. — ISBN 5-88500-070-0.
- Софіївська вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 261. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1.
- Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 216. (рос.)
Посилання ред.
|
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |