Соколенко Василь Іванович
Васи́ль Іва́нович Соколе́нко (нар. 17 січня 1922 — пом. 26 квітня 2018) — український художник, майстер петриківського розпису, заслужений майстер народної творчості України.
| Василь Іванович Соколенко | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Василь Соколенко у 2016 році | ||||
| Народження |
17 січня 1922 Петриківка, Новомосковський повіт, Катеринославська губернія, Українська СРР | |||
| Смерть | 26 квітня 2018 (96 років) | |||
| Національність | українець | |||
| Країна |
 СРСР →  Україна | |||
| Жанр | Декоративно-ужиткове мистецтво | |||
| Діяльність | художник, педагог | |||
| Напрямок | Петриківський розпис | |||
| Вплив | Тетяна Пата | |||
| Вплив на |
Володимир Глущенко Анатолій Чернуський Андрій Пікуш Марія Пікуш Валентина Дека Валентина Хоменко | |||
| Нагороди |
   | |||
|
| ||||
Біографія ред.
1941 року закінчив Петриківську школу декоративного розпису. За спеціальністю навчався в Тетяни Пати.
З 1971 по 1992 роки працював головним художником на фабриці петриківського розпису. Своїм мистецтвом та роботою він стимулював творчий пошук у роботі фабричних майстрів, не давав їм опускатися до потокових та шаблонних прийомів та методів.
Серед безсумнівних заслуг майстра — відкриття при фабриці Музею історії декоративного розпису, де він зібрав чудові зразки мистецтва як старих, так і сучасних художників Петриківки.
Ще більшою заслугою Василя Івановича є те, що він першим відродив у виробництві вироби з дерева, їх творіння було доведено ним до разючої віртуозності: у дерев'яних вазах, тарілках, салатницях, коряках, ложках та ін. Він виступає автором і розпису, і форми, бо сам навчав токарів виробляти ложки, коряки, вази та ін. вироби. Завдяки йому повернувся з небуття дерев'яний посуд, який здавна був у вжитку в запорізьких козаків. Краса цих речей чудово гармонує з характером ненав'язливого витонченого розпису. За дерев'яний сувенір «Рибацький набір» Василь Соколенко на республіканському конкурсі одержав першу премію, за набір для сипучих другу.
Розпис та орнаментальний малюнок у роботах Василя Соколенка — рухливість і неспокій, гра контрастів у кольоровому вирішенні і масштабних співвідношеннях деталей. Разюча його здатність підмічати в природі і передавати в розписі динаміку боротьби всього живого за місце під сонцем. У часи головування на фабриці Василь Іванович відкрив експериментальну групу, до двох десятків майстрів. Продукція йшла виключно на експорт.
На заклик Спілки художників України у 1962 році Соколенко організував художню школу в селі Колгоспівка. Малюнки дітей побували в ЮНЕСКО у Франції.
Родина Соколенків — одна з найвідоміших серед послідовників та продовжувачів петриківського розпису.
У 2000-х у власній хаті створив музей-садибу петриківського розпису, де експозиціювалося багато його робіт, а також і роботи інших майстрів. Василь Іванович вільно приймав відвідувачів і проводив екскурсії своїм музеєм.
Література ред.
- Художні промисли України. — Київ: Мистецтво, 1979. — 256 с.
- Петриківка: Альбом репродукцій. — Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2001 (перевидання 2004). — 216 с.
- Петриківський розпис: Книга-альбом / упорядник О. І. Шестакова. — Київ: Мистецтво, 2016 (2015). — 240 с.
Посилання ред.
- Соколенко Василь Іванович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 879.
