Синдром зап'ястного каналу
Синдро́м зап'я́стного кана́лу (також — зап'ясткового; ще — зап'ястковий тунельний синдром, англ. Carpal tunnel syndrome) — патологічний стан, що характеризується болем, відчуттям оніміння і поколювання в пальцях руки й самої кисті та виникає в результаті здавлювання серединного нерва в зап'ястковому каналі. Синдром частіше розвивається після 40 років, водночас страждають більше від нього жінки.[2]
| Синдром зап'ястного каналу | |
|---|---|
 Вид розрізу поперек зап'ястя. Серединний нерв показаний жовтою точкою. Зап'ястний канал не позначений, але видна кругова структура, що оточує серединний нерв. | |
| Спеціальність | неврологія і ортопедія |
| Симптоми | wrist paind[1] |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-11 | 8C10.0 |
| МКХ-10 | G56.0 |
| OMIM | 115430 |
| DiseasesDB | 2156 |
| MedlinePlus | 000433 |
| eMedicine | orthoped/455 pmr/21 |
| MeSH | D002349 |
 Carpal tunnel syndrome у Вікісховищі | |
Причини ред.
Причинами розвитку даного синдрому можуть бути защемлення закінчень нервів в зап'ястковому каналі. Защемлення можуть траплятися через розвиток набряку сухожилкової тканини, яка прилягає до ураженого нерва. Крім того, і сам нерв може набрякати. Підсилює тунельний синдром зап'ястя постійні навантаження, зокрема під час роботи з клавіатурою комп'ютера. При цьому часто особливий ризик являє одноманітна робота, наприклад, постійна робота правої руки на комп'ютерній миші. Крім цього, тунельний синдром може розвиватися при незручному розташуванні рук, якщо ділянка зап'ястя змушена постійно напружуватися.[3]
До причин синдрому відносять:[4]
- Травма області зап'ястя, що приводить до набряку тканин в ньому, до виникнення гематом.
- Перелом кісток в ділянці зап'ястя — найчастіше, це перелом променевої кістки.
- Артрит промене-зап'ясткового суглоба.
- Пухлини в ділянці каналу.
- Запалення в ділянці синовіальних піхв сухожиль м'язів-сгиначів.
- Вагітність, при якій відбуваються набряки м'яких тканин.
- Цукровий діабет, при якому розвивається патологія периферичних нервів — полінейропатія.
- Зниження функції щитоподібної залози.
Клінічні ознаки ред.
Один з перших симптомів — це поступове оніміння в ділянках, чутливість яких визначає серединний нерв. Відразу ж після цього виникає біль. В кисті з'являється відчуття оніміння, особливо рано вранці після нічного відпочинку. Хворі часто цілу ніч розтирають кисті рук і трясуть ними, що дає певне полегшення.
Біль може поширюватися вгору по руці у напрямку плеча і навіть досягати шиї. При прогресуванні даного стану м'язи великого пальця можуть ослабнути і атрофуватися, викликаючи незручність при роботі кисті, коли необхідно взяти склянку або чашку.
Пацієнту складно доторкнутися подушечкою великого пальця до кінчиків інших пальців, утримувати різні предмети, наприклад, кермо, газету або телефон. Хворі часто не можуть защепити ґудзики, не можуть чистити картоплю.[5]
Лікування ред.
| Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Консервативне лікування ред.
Слід змінити або, по можливості, припинити виконання тих видів діяльності, які спричинюють появу симптомів. Уникати повторюваних рухів кисті, сильних хапальних рухів, утримування вібрувальних інструментів або змінити розташування зап'ястя при виконанні роботи, що вимагає нахилу та вигинання зап'ястя. Слід відмовитися від паління тютюну, позбавитися від надмірної ваги, зменшити споживання кофеїну.
Бандаж на зап'ястя ред.
Бандаж на зап'ясті іноді полегшує симптоми на ранніх стадіях хвороби. Бандаж утримує зап'ястя в стані спокою (без вигинання назад або нахилу). Коли зап'ястя знаходиться в цьому положенні, зап'ястковий канал зберігає найбільший об'єм, тому для нерва є достатньо простору всередині каналу. Бандаж допомагає зняти відчуття оніміння і болю, що відчувають хворі вночі, він не дозволяє кисті згинатися під час сну. Бандаж на зап'ясті можна носити і протягом дня, щоб послабити симптоми і забезпечити спокій тканин в зап'ястному каналі.
Медикаментозне лікування ред.
Протизапальні засоби можуть допомогти зняти набряк і послабити симптоми. Ці ліки включають поширені лікарські засоби, що продають без рецепту, такі як ібупрофен та ацетилсаліцилова кислота. Деякі дослідження продемонстрували, що високі дози вітаміну B6 допомагають послабити симптоми. Деякі різновиди фізичних вправ також допомагають запобігти або, принаймні, контролювати симптоми.
Якщо ці прості заходи не допоможуть контролювати симптоми, слід розглянути можливість ін'єкції гідрокортизону в зап'ястковий канал. Цей препарат використовують для зняття набряку в каналі, він може тимчасово послабити симптоми. Гідрокортизон може допомогти лікарю при постановці діагнозу. Якщо пацієнт не відчуває навіть тимчасового полегшення після ін'єкції, це може вказувати на наявність іншого захворювання, що спричинює ці симптоми. Якщо симптоми зникнуть після ін'єкції, ймовірно, вони виникли через патологію в зап'ястному каналі. Деякі лікарі вважають, що в цьому випадку показана операція перерізу поперечної зв'язки зап'ястя.
Фізіотерапія ред.
Основна мета фізіотерапевтичного лікування — зменшити вплив або позбавитися від причини підвищення тиску в зап'ястному каналі. Фізіотерапевт може перевірити ваше робоче місце і спосіб виконання вами робочих завдань. Він може запропонувати, як краще розташовувати своє тіло і в якому положенні тримати зап'ястя, порадити комплекс фізичних вправ і підказати, як уникнути подібних проблем у майбутньому.
Хірургічне лікування ред.
Якщо спроби контролювати симптоми не вдалися, пацієнту може бути запропонована операція по зниженню тиску на серединний нерв. Розроблено кілька різних методик операцій зі зменшення тиску на серединний нерв. Після них поліпшується кровопостачання нерва, більшість пацієнтів відчувають полегшення. Однак, якщо нерв здавлюється протягом тривалого часу, він може ущільнитися і рубцюватися, що сповільнить відновлення після операції.
Найпоширенішим втручанням є відкрита операція. Відкрита операція може бути проведена із застосуванням місцевого анестетика. Він блокує нерви, розташовані тільки в певній частині тіла. На долоні руки виконують невеликий розріз, зазвичай менше 5 см завдовжки. У деяких випадках злегка подовжений розріз проводять в сторону передпліччя. Розріз дозволяє побачити фасцію долоні. Це пласт сполучної тканини на долоні, розташований прямо під шкірою. Лікар розрізає цю оболонку і відкриває поперечну зв'язку зап'ястя. Побачивши поперечну зв'язку зап'ястя, хірург розрізає її скальпелем або ножицями. Після розтину поперечної зв'язки зап'ястя хірург зшиває тільки шкіру, залишаючи вільними кінці поперечної зв'язки зап'ястя не зшитими. Вільні кінці зв'язки розходяться, що зменшує тиск на серединний нерв. З часом простір між двома кінцями зв'язки заповниться рубцевою тканиною.[5]
Примітки ред.
- ↑ Chesterton L. S. Diagnosing and managing carpal tunnel syndrome in primary care // Br. J. Gen. Pract. / R. Jones — Royal College of General Practitioners, 2014. — Vol. 64, Iss. 622. — P. 262–263. — ISSN 0960-1643; 1478-5242 — doi:10.3399/BJGP14X679903
- ↑ Синдром зап'ястного каналу — симптоми, діагностика та лікування. Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 30 липня 2014.
- ↑ Зап'ястний синдром. Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 30 липня 2014.
- ↑ Синдром зап'ясткового каналу. Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 30 липня 2014.
- ↑ а б Синдром карпального каналу. Архів оригіналу за 16 жовтня 2014. Процитовано 30 липня 2014.
Посилання ред.
- Тунельні синдроми [Архівовано 1 лютого 2021 у Wayback Machine.] 30/06/2017
- (англ.)Carpal Tunnel Syndrome Fact Sheet (National Institute of Neurological Disorders and Stroke) [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
| Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (червень 2020) |