Сатурнічні поезії
«Сатурнічні поезії» (фр. «Poèmes saturniens») — перша збірка віршів французького поета-символіста Поля Верлена, опублікована у 1866 році в Парижі.
| Сатурнічні поезії | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. Poèmes saturniens | ||||
 | ||||
| Жанр | лірика | |||
| Форма | збірка віршів | |||
| Автор | Поль Верлен[1] | |||
| Мова | французька | |||
| Опубліковано | 1866 | |||
| Країна |
.svg){kind=small} Франція | |||
| Переклад | Григорій Кочур, Микола Лукаш, Максим Рильський | |||
|
| ||||
 Цей твір у Вікіджерелах | ||||
Збірка містить вступний вірш «Давня мудрість», пролог, розділи: «Меланхолія», «Офорти», «Сумні пейзажі», «Примхи», «Інші поезії» та епілог. До книги увійшов один з найвідоміших віршів Верлена — «Осіння пісня».
Збірку відкриває вірш «Давня мудрість» (фр. «Les sages d'autrefois»), в якому йдеться про тих, що «народжені під знаком Сатурна, драпіжної планети», причому на долю цих людей припадає «багато нещасть і жовчі». Згідно з уявленнями астрологів, Сатурн — похмура, сумна планета. Отже, й людина, народжена під знаком цієї зірки, відзначається неспокійною важкою вдачею й не має щастя в житті. За такого вважав себе й Верлен. Прикметник «сатурнічний» — протиставлення «йовіальному» (народженому під знаком Юпітера), тобто людині погожої, веселої вдачі. Термін «сатурнічний» Верлен міг запозичити з вірша «Епіграф до засудженої книги» Шарля Бодлера, що належав до його улюблених поетів[2].
У «Сатурнічних поезіях» відчутний вплив естетики літературної групи «Парнас», з якою Поль Верлен був тісно пов'язаний.
Примітки ред.
- ↑ Bibliothèque nationale de France Record #121567826 // BnF catalogue général — Paris: BnF.
- ↑ Поль Верлен. Лірика / Пер. з французької М. Рильського, М. Лукаша та Г. Кочура. — К.: Дніпро, 1968. — С. 165
Джерела ред.
- Поль Верлен. Лірика / Пер. з французької М. Рильського, М. Лукаша та Г. Кочура. — К.: Дніпро, 1968. — 174 с.